Робота в монастирі
Який він, день слухняності? Для мешканців монастиря праця є невід’ємною частиною життя. На братію накладаються різні послухи. Необхідні вони не лише для створення матеріальних благ, які дозволяють існувати всім членам обителі. Прийшовши в монастир, людина приносить сюди все, що накопичилося у нього на душі. Усі його пристрасті – це не що інше, як наслідок зміни людської природи якимось гріхом, наприклад, згубними звичками. І тільки завдяки самовідданій праці душа і тіло можуть стати вільними. Послух відсікає гріховну волю і бажання, перемагає самолюбство і гордість, а також самосожаление. У цей період людина, якщо захоче, навчиться духовного мистецтва. Тільки після цього на всі речі він стане дивитися просто.
Послухом називають різну роботу в монастирі. Але якою б вона не була, вона обов’язково буде пов’язана з організацією богослужіння і внутрішньої монастирського життя. Це може бути церковний спів або робота в храмі, на кухні, в хлібопекарні, на городі, в корівниках, а також в різних майстернях (іконописної, пошивочної і т. д.) В монастирі затребуваною стає практично будь-яка професія.
Служити на благо обителі є особливим Божим покликанням. Але не варто думати про те, що життя в монастирі дуже важка. Важким тут є не праці, а зміна своєї волі. Адже послушнику належить покірливо покірності робити все, що йому накажуть сестри, брати або батьки. Нагородою всього цього стане смирення, мир і душевний спокій.
