Сказання слов’ян
Багато міфологічні тексти, створені цим народом в язичницькі часи, до нас не дійшли. Причиною того стала відсутність писемності, а також та рішуча боротьба, яку вела християнська церква проти цього вірування. Однак ті міфологічні уявлення, які були характерні для східних слов’ян, знайшли своє відображення у творчості деяких письменників. Мотиви народних сказань проглядаються в творах Н.В. Гоголя, А. С. Пушкіна та ін Своєрідно відображається слов’янська міфологія і в поезії Єсеніна С.. У його віршах описуються звичаї і традиції народних вірувань, які далекі від православних канонів.
У що дійшов до наших днів унікальний творі давньої Русі «Слово о полку Ігоревім» язичницькі символи поєднались з християнськими. У цьому сказанні згадується безліч богів: Велес і Стрибог, Харс і Дів, Карона і Желя, Троян і Дажбог. Розглядаючи міфологію в «Слові о полку Ігоревім», можна вказати на присутність і багатьох інших образів. Серед них християнські (ікона) і опоэтизированные (сокіл, зозуля, крук, лебідь), а також нерозгадані (Діва-образа, Боян та ін).
