Проскомідії
Це слово перекладається як “принесення”. Стародавні християни самі несли до церкви хліб, вино, масло та інші продукти, необхідні для причащання. Зараз ця традиція втрачена.
Літургія у храмі починається таємно, при закритому вівтарі. В цей час читаються годинник. Священик готує дари на жертовнику. Для цього він використовує 5 службових просфор в пам’ять про п’ять хлібів, якими Ісус нагодував натовп. Перша з них називається “Агнець” (ягня). Це символ безвинної жертви, прообраз Ісуса Христа. З неї вирізається чотирикутна частина. Потім виймаються шматочки з інших хлібів в пам’ять Богородиці, всіх святих, живих священнослужителів і живих мирян, спочилих християн.
Потім приходить черга малих просфор. Священик зачитує імена із записок, поданих парафіянами, і виймає відповідну кількість часток. Всі шматочки укладаються на дискос. Він стає прообразом церкви, де збираються воєдино святі і заблудші, хворі й здорові, живуть і пішли. Хліб занурюється в чашу з вином, що означає очищення через кров Ісуса Христа. На завершення проскомідії священик накриває дискос покривами і просить бога благословити дари.
