Комікси в Росії
У часи СРСР жанр не був поширений. Невеликі комікси російською можна було знайти в дитячих та гумористичних журналах. Але в цілому явище вважалося “чужим” радянському народові.
Ситуація змінилася в “лихі” дев’яності. З’явилися перші журнали, друкуючі комікси вітчизняних художників. “Муха” орієнтувався на дорослу аудиторію. Видавництво “Велес-ВА”, засноване ветеранами Афганістану, випускало збірники для молоді. Публікації носили патріотичний характер. У 1999 році виник журнал “Неймовірні пригоди”, що проіснував 4 роки.
Але справжній бум коміксів російською почався в середині 2010-х років і триває досі. Відкриваються спеціальні видання і магазини, переводяться іноземні графічні романи, організовуються фестивалі (“КомМиссия”, Comic Con Russia, ComiXfest та ін)
Як створити комікс?
На полицях магазину ми бачимо в основному закордонні “історію в картинках”. Вітчизняні автори тільки починають освоювати цей жанр. Гостро потрібні молоді, талановиті художники, здатні створювати захоплюючі сюжети і втілювати їх за допомогою графіки.
Як створити комікс самому? Для початку познайомтеся з творчістю визнаних класиків: Стіва Дитко, Джек Кірбі, Френка Міллера, Роберта Говарда, Вілла Айснера, Джима Стеранко, Альбера Удерзо, Масамуне Сиро і т. д. Вам знадобляться навички художника. Для створення коміксу треба володіти портретним живописом, вміти малювати з натури людини та пейзаж, зраджувати перспективу, міміку. Зображення можна створювати як від руки, так і за допомогою спеціальних програм. Наприклад, Adobe Photoshop, або додатки MangaStudio.
Заздалегідь продумайте сюжет, а також характеристики персонажів. Автор коміксів повинен бути не тільки художником, але й письменником, здатним створити захоплюючу історію. Знадобляться також уміння сценариста, щоб розбити сюжет на кадри, придумати лаконічні і виразні репліки.
Що таке комікс? Французькі художники назвали його дев’ятим мистецтвом. Цей жанр володіє великим потенціалом, з його допомогою можна передати найдрібніші смислові та емоційні відтінки. Читати комікси треба “вміти”, так само як треба “вміти” слухати музику, розуміти живопис або сприймати літературний твір.
