Середньовіччя
Наступний етап у розвитку інфографіки – поява карт. Це були досить своєрідні графічні картинки, що наносяться на глиняні таблички. Масове виготовлення карток почався в епоху великих відкриттів.
Засновником інформативною графіки прийнято вважати художника, винахідника, письменника Леонардо да Вінчі. Він став першим, хто спробував донести свої знання за допомогою зображень.
Новий час
Вільям Плейфер – засновник інфографіки в тому вигляді, в якому ми її бачимо. Цей чоловік жив у XVIII столітті. Свою діяльність розпочав в якості кресляра. Плейфер був різносторонньою особистістю, але головною його заслугою стало створення теоретичної бази інфографіки. Зорова пам’ять людини розвинена краще, ніж інші її види – усвідомлення цієї простої істини надихнуло шотландця на створення Комерційного і політичного атласу».
На початку XVIII століття інфографіка проникла в ЗМІ. У Великобританії почали випускати газети The Times і Daily Courant, в США – USA Today. Читачі сприйняли видання вельми неоднозначно. Оформлення, на думку консерваторів, було занадто спрощено, мало мало спільного із справжньою журналістикою. Разом з тим це був приклад лаконічності. З’явилися ілюстрації, невеликі тексти. Введення інфографіки в ЗМІ стало революційною подією в історії журналістики.
У 1858 році Флоренс Натингейл – сестра милосердя, яка стала послідовницею Плейфера – розіслала політикам записки, на яких була представлена статистика загиблих солдатів у Кримській війні. Дані вона виклала аж ніяк не в письмовій формі. Натингейл використовувала графічну візуалізацію, а саме діаграму, на якій було показано кількість смертей від інфекційних захворювань. Таким чином вона привернула увагу впливових людей. Незабаром в медицині були проведені реформи, які врятували життя сотням військовослужбовців.
Наступний етап у розвитку інфографіки – об’єднання даних і карт. Тут вніс свій внесок француз Андре-Мішель Геррі. Адвокат наніс на карту своєї країни дані про злочинність. Кожен з округів був пофарбований у певний колір.
