Що таке іконостас? При вході в храм, коли ми опиняємося в притворі, можна побачити високу перегородку, що приховує від нас вівтар, прикрашений іконами.
Іноді він знаходиться на деякому підвищенні, на солеї, на яку виходять священики і церковнослужителі. Перед нею в центральній частині стоять моляться під час служби.
Історія виникнення
Церковний іконостас створюється за встановленими канонами, які формувались і оновлювалися всю історію християнства.
Перші церкви влаштовувалися за зразком іудейських храмів. Сучасному вівтаря в них відповідало сакральне місце, куди заходили тільки первосвященики.
Попередником іконостасу, традиції оформлення якого остаточно сформувалися до 17 століття, є вівтарна перешкода. З її зовнішньої сторони молилися приходять до церкви віруючі, а з внутрішньої – священнослужителі. В древніх церквах вівтар відокремлювався Т-подібної або П-подібної перегородкою.
З 4 століття відомий спосіб облаштування вівтарної перешкоди у вигляді мідної сітки, як у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Безліч подібних прикладів можна знайти також у церквах Вірменії, зведених не раніше 6 століття.
На Русі православні іконостаси спочатку теж мали вигляд вівтарних перегородок, але пізніше їх стали робити з більш доступного матеріалу – дерева. Їх прикрашали різьбленням і вставними іконами. Ікони собору 12-13 століття, побудованого у Володимиро-Суздалі, наприклад, зберігаються в Третьяковській галереї.
Як виглядає іконостас сьогодні?
Що таке іконостас в сучасній церкві? Вся вівтарна стіна заповнена іконами в кілька рядів, при їх виборі і розташуванні дотримуються деякі обов’язкові традиції.
Ворота у центрі іконостасу називають царськими, на них зображують Благовіщення Пресвятої Богородиці і чотирьох євангелістів. Їх відкривають тільки в певні моменти богослужіння, в святу седмицю. Прохід священиків через царські врата символізує присутність Бога в храмі, який благословляє присутніх.
Ліворуч і праворуч знаходяться дияконські двері з іконами архангелів Михаїла і Гавриїла, через які заходять церковнослужителі та священики.
Праворуч від входу знаходиться ікона спасителя Ісуса Христа, поруч з нею – ікона святого або свята, відповідна посвячення храму. Наприклад, якщо ви зайдете в Покровський храм, це буде ікона Покрови Пресвятої Богородиці, а якщо в храм преподобного Серафима – ікона цього святого.
Другий ряд називається «Деісус», що означає моління, прохання.
На ньому традиційно праворуч розташовані ікони Спасителя, Пресвятої Богородиці праворуч, а ліворуч – Іоанна Предтечі. У цьому ж ряду знаходяться зображення дванадцяти апостолів.
Символічне значення має розташована над царськими вратами ікона Тайної Вечері, першої літургії, на якій Ісус Христос присвятив апостолів у таїнство святої євхаристії.
На третьому ярусі розміщують ікони дванадесятих свят, тобто тих, які пов’язані з основними подіями у житті Христа і Богородиці.
У великих храмах є четвертий ряд з іконами святих пророків, п’ятий ряд присвячений пам’яті праотців Адама і Єву, Авраама, Ісаака, відомих нам із Старого Завіту. На самому верхньому рядку ми побачимо зображення Пресвятої Трійці, вінчає іконостас символ спокути – хрест.
Що таке іконостас будинку?
У себе вдома християни теж влаштовують святе місце. Домашній іконостас завжди займав почесне місце, яке називалося червоним кутом. Зазвичай він знаходився по праву сторону від входу. Як і в церкві, його бажано встановлювати у східній стороні приміщення.
У малогабаритних квартирах не завжди є така можливість.
Тому слід вибрати місце, де ви зможете розставити наявні у вас ікони не тільки красиво, але і у відповідності з церковними правилами, щоб завжди можна було спокійно помолитися на самоті з домочадцями.
Як розташувати ікони будинку?
Оформляючи домашній іконостас, потрібно розмістити головні ікони на рівні очей. Це образи Спасителя і Пресвятої Богородиці.
При створенні іконостасу своїми руками на почесне місце також часто встановлюються вінчальні ікони. Над ними можна помістити зображення Святої Трійці.
Поруч розташовують ікони улюблених святих, майже в кожному іконостасі можна зустріти образ Миколи Чудотворця, блаженної Матрони, преподобного Серафима, Георгія Побідоносця, ангелів і архангелів, архистратига Михаїла, Гавриїла, що несе зцілення, ангела-хранителя.
Кожному при хрещенні дається ім’я святого, іконку якого теж бажано мати в своєму домашньому іконостасі.
Ікони та інтер’єр
Не завжди виходить підібрати всі ікони в одному стилі. І це не так вже важливо, адже що таке іконостас в будинку? Це місце, де можна залишити всякі неспокійні думки, щоб помолитися, тобто поспілкуватися з богом.
Потрібно пам’ятати, що молимося ми не іконам. Вони допомагають зосередитися на думці про Царство Боже, дисциплінувати думки, щоб вони не зникали під час молитви, образи святих нагадують про їх праведного життя.
Якщо засоби дозволяють, то можна оформити гарний кутовий іконостас у відповідності з інтер’єром квартири, з різьбленням по дереву, замовити ікони у іконописців.
Справжнє диво в тому, що можна помолитися, відкрити свої печалі, подякувати, попросити молитовної допомоги у святих.
А якщо немає грошей для придбання спеціальних меблів, то зробіть іконостас своїми руками з любов’ю. Прекрасний він не матеріальної красою.
Місце в будинку, присвячене богу, де моляться і дякують, наповнюється благодаттю і світлом, який прикрашає і освячує все навколо.
Як оформити молитовний кут?
Ікони набуваються поступово, в різних храмах і святих місцях, даруються рідними, братами і сестрами у храмах.
Створюючи іконостас своїми руками, ви можете замовити або підібрати полицю, на якій будуть встановлені образи. Під нею можна поставити вузький стіл або тумбочку, в якій будуть зберігатися святині, просфори, євангеліє і Біблія, молитвослови, свічки.
Полиці не потрібно робити широкими. Їх прикрашають різьбленням, балясинами, інкрустацією, вишитими рушниками. По краях роблять бортики, щоб ікони, розташовані під кутом, не зісковзували.
Іконостас легко зробити з декількох навісних вузьких полиць, повішених один над одним. Поруч доречно помістити полиці з православною літературою.
Чи можна розміщувати ікони в спальні?
Люди живуть в різних умовах. Хтось може у дворі побудувати каплицю, а деякі всією сім’єю тісняться в кімнаті, яка для них і кухня, і вітальня, і спальня. Чи може це стати причиною, з якої не можна робити домашній іконостас? Звичайно ж, немає.
Маючи ікони в домі, потрібно ставитися до них благоговійно, пам’ятаючи про те, що це вікна в інший світ. Кожна ікона пов’язана зі своїм прообразом. Тому вони мироточать, пахнуть, плачуть, але спеціально таких чудес шукати не треба. Головне диво – це набуття миру і любові в душі.
