Виникнення
Феодалізм формувався в період децентралізації середньовічних держав. В якості прикладу можна навести імперії Каролінгів, яка розпалася на кілька королівств. Поступово права на володіння маєтками (феодами) ставали спадковими. Великі землевласники мали практично необмеженою економічною і юридичною владою на своїй території, лише номінально підкоряючись королю. Так у ранньому Середньовіччі почало формуватися уявлення про те, що таке феодали, і як вони будують відносини з монархом. На вершині станової піраміди стояв король, зіпертий на васалів – великих сеньйорів, які в свою чергу теж мали васалів. Всі представники панівного класу володіли кріпаками і землями.
Класична форма
Описана в підручниках історії концепція середньовічного феодалізму відноситься виключно до Західної Європи. В інших частинах світу цей етап соціально-економічного розвитку суспільства мав значні відмінності від класичної форми. Наприклад, в Японії в Середні століття феодали теж існували, проте їх влада була обмежена сильним військовим урядом. Самураї, на відміну від лицарів, не володіли землею, а лише отримували від князів (дайме) плату за службу. Подібна система не вкладається в західноєвропейські уявлення про те, що таке феодали. Деякі історики сумніваються в тому, що класичну форму відносин сеньйорів і васалів можна назвати універсальним етапом розвитку всієї людської цивілізації.
