Що таке доля: визначення та значення слова

Що таке доля? У сучасній повсякденній мові це слово – рідкісний гість. Тому знання про його значення і не є надбанням широкої публіки. Як правило, вона використовується в поетичній мові або літературі історичного характеру. Тим цікавіше буде детально розібратися в питанні про те, що таке доля.

Словникові значення

Словники дають кілька визначень «спадку», до яких відносяться наступні:

  • Вживалася в старовину – частка або її частина, яка дана, виділена кому-небудь. (У Біблії сказано, що Господь Бог передрікав Аарона те, що доля його знаходиться серед Ізраїлевих синів).
  • Історичний термін, що існував у Стародавній Русі, який позначав область, керовану на правах феодального володаря князем. (В 14 столітті Москва була долею князя Данила, батька Івана Калити).
  • В поетичній творчості, в міфах – володіння, область існування та впливу. (Бог медицини Асклепій став настільки великим лікарем, що навчився воскресіння мертвих, за те, що він не зрозумів, що безсмертя – це доля богів, і порушив світовий порядок, Зевс-громовержець вразив його).
  • Інший історичний термін, яким у Росії у дореволюційний період називали маєтки, що належали всієї царської сім’ї в сукупності. (Утримання членів імператорської прізвища, засноване на оброк, одержуваному з селян, що належать до маєтків-уделам, було особливістю Російської імперії).
  • У переносному значенні – доля людини, його доля. (У російських солдатів був один уділ: пробивати собі шлях багнетами, інакше їм залишалося лише скласти свої голови).
  • Яке походження слова?

    Іменник «доля» походить від дієслова «приділити» в значенні «відокремити». Цей дієслово, у свою чергу, утворилося від «ділити» префиксальным способом, тобто шляхом приєднання приставки «у».

    «Ділити» походить від праслов’янського děliti, прийшовши в російську мову через старослов’янське дѣлити. У такому ж значенні є дієслова і українською, болгарською, чеською, польською, сербохорватського. У старослов’янській є іменник дѣлъ, що означає «частина». Праслов’янського походження сходить до děliti

    • литовському – dailaũ, dailýti;
    • готскому – dailjan;
    • древневерхненемецкому – teilen;
    • праіндоєвропейським dail – «ділити».

    Синоніми до слова «доля»

    Серед них знаходяться такі як:

    • Частка.
    • Частина.
    • Маєток.
    • Ділянку.
    • Волость.
    • Доля.
    • Жереб.
    • Рок.
    • Планида.
    • Доля.
    • Доля.

    «Доля слабких. Розповіді»

    Під такою назвою вийшла книга сучасного російського письменника і поета з Липецька Євгена Казакова. Він є членом Спілки письменників Росії, друкується з 2014 року. Рік видання даної книги – 2016-й.

    Це невеликий за обсягом збірка, що містить оповідання і мініатюри, що відносяться до різних тематик. На думку читали їх людей, вони можуть зацікавити читачів, мають різні смаки, і не залишать їх байдужими.

    Далі розглянемо деякі із значень слова «доля» докладніше.

    Удільне князівство

    Що таке доля як князівське володіння? У 12-16 століттях під такою назвою на Русі існували території, якими володіли окремі князі. З’явилися вони в Київській Русі в часи феодальної роздробленості.

    Там, на відміну від західної частини Європейського континенту, не існувало звичаю, за яким володіння передавалися б у спадщину в відповідності з принципом первородства. Діяли тоді у слов’ян звичаї дозволяли передавати наділ, тобто доля, всім синам після смерті батька.

    По мірі того як збільшувалося число спадкоємців, до середини 12 століття в Київській Русі було утворено велику кількість окремих, або удільних, князівств, які дробилися на ще більш дрібні.

    Формально такі князівства вважалися такими, що перебувають під влади великого князя. Але за фактом у них була власна монета, влада, установи. Тобто на практиці вони були незалежними державами. Поява подібних утворень припинилося у зв’язку з виникненням централізованого держави.

    Міфологічне поняття

    Що таке доля в міфологічному плані? Це поняття асоціювали з заздалегідь відомим призначенням людини, з його долею, долею. Доля була однією з універсальних ключових категорій культури і міфології, описуючи основоположні відносини людини і світу.

    У ній відбився багатовіковий досвід людства, який намагався осмислити взаємозв’язок свободи і необхідності, описати сили, що управляють світовим порядком і поведінкою людей. Трьома найголовнішими характеристиками долі (спадку) були властива їй тотальність, непізнаваність, а також незалежність від волі людини.