Що таке доля? У сучасній повсякденній мові це слово – рідкісний гість. Тому знання про його значення і не є надбанням широкої публіки. Як правило, вона використовується в поетичній мові або літературі історичного характеру. Тим цікавіше буде детально розібратися в питанні про те, що таке доля.
Словникові значення
Словники дають кілька визначень «спадку», до яких відносяться наступні:
Яке походження слова?
Іменник «доля» походить від дієслова «приділити» в значенні «відокремити». Цей дієслово, у свою чергу, утворилося від «ділити» префиксальным способом, тобто шляхом приєднання приставки «у».
«Ділити» походить від праслов’янського děliti, прийшовши в російську мову через старослов’янське дѣлити. У такому ж значенні є дієслова і українською, болгарською, чеською, польською, сербохорватського. У старослов’янській є іменник дѣлъ, що означає «частина». Праслов’янського походження сходить до děliti
- литовському – dailaũ, dailýti;
- готскому – dailjan;
- древневерхненемецкому – teilen;
- праіндоєвропейським dail – «ділити».
Синоніми до слова «доля»
Серед них знаходяться такі як:
- Частка.
- Частина.
- Маєток.
- Ділянку.
- Волость.
- Доля.
- Жереб.
- Рок.
- Планида.
- Доля.
- Доля.
«Доля слабких. Розповіді»
Під такою назвою вийшла книга сучасного російського письменника і поета з Липецька Євгена Казакова. Він є членом Спілки письменників Росії, друкується з 2014 року. Рік видання даної книги – 2016-й.
Це невеликий за обсягом збірка, що містить оповідання і мініатюри, що відносяться до різних тематик. На думку читали їх людей, вони можуть зацікавити читачів, мають різні смаки, і не залишать їх байдужими.
Далі розглянемо деякі із значень слова «доля» докладніше.
Удільне князівство
Що таке доля як князівське володіння? У 12-16 століттях під такою назвою на Русі існували території, якими володіли окремі князі. З’явилися вони в Київській Русі в часи феодальної роздробленості.
Там, на відміну від західної частини Європейського континенту, не існувало звичаю, за яким володіння передавалися б у спадщину в відповідності з принципом первородства. Діяли тоді у слов’ян звичаї дозволяли передавати наділ, тобто доля, всім синам після смерті батька.
По мірі того як збільшувалося число спадкоємців, до середини 12 століття в Київській Русі було утворено велику кількість окремих, або удільних, князівств, які дробилися на ще більш дрібні.
Формально такі князівства вважалися такими, що перебувають під влади великого князя. Але за фактом у них була власна монета, влада, установи. Тобто на практиці вони були незалежними державами. Поява подібних утворень припинилося у зв’язку з виникненням централізованого держави.
Міфологічне поняття
Що таке доля в міфологічному плані? Це поняття асоціювали з заздалегідь відомим призначенням людини, з його долею, долею. Доля була однією з універсальних ключових категорій культури і міфології, описуючи основоположні відносини людини і світу.
У ній відбився багатовіковий досвід людства, який намагався осмислити взаємозв’язок свободи і необхідності, описати сили, що управляють світовим порядком і поведінкою людей. Трьома найголовнішими характеристиками долі (спадку) були властива їй тотальність, непізнаваність, а також незалежність від волі людини.