Про обдарованість, талант і геніальність
Виникає питання, а яке місце у розвитку здібностей займає обдарованість? Уявлення про неї пов’язується зі словом «дар», під ними розуміють високі задатки, якими природа обдаровує окремих людей. Що стосується задатків, то в їх основі лежить спадковість або ж особливості, що з’являються в період розвитку в материнській утробі.
Тому обдарованість розуміється як свідчення високого рівня здібностей, які грунтуються на природній схильності. А талант і геніальність розглядаються як два рівня обдарованості.
Вчені бачать між талантом і геніальністю відміну якісне, а не кількісне. Результатом прояву таланту є оригінальність, тоді як продукт, «що видається» генієм, – це простота. Деякі психологи вважають, що геніальність не народжується раптом, вона розвивається з таланту, який багато років працює над якістю.
Але існує й інша точка зору, відповідно до якої, талант і геніальність – це не стадії розвитку обдарованості, а психологічні якості, які є досить різними. Так, якщо талановитий чоловік може і не застосовувати свій талант, то геній – це заручник геніальності, який не може не працювати в області своєї обдарованості, для нього це буде покаранням.
