Слухаючи музику різних жанрів, стилів і епох, можна помітити, що основну музичну тему (мелодію) часто супроводжують і прикрашають підголоски, мають другорядну значимість. Саме це додаток і своєрідне подзвучивание мелодії називається акомпанементом.
Музичний супровід
У перекладі з французької акомпанемент означає супровід. Тобто акомпанування в музиці – це супровід солирующей партії кількома іншими. Воно може змінюватись і змінюватися, у той час як мелодична лінія повинна залишатися незмінною.
Цікавим є те, що акомпанемент – це не завжди музичні партії. Він може виражатися і в ритмічних хлопках, імітації звуків природи і т. д.
Що таке акомпанемент? У своєму класичному прояві можливий тільки в гомофонно-гармонічному музичному викладі, коли мелодію, що виконується солістом-вокалістом або інструменталістом, необхідно подзвучить за допомогою одного або кількох інструментів, наприклад, фортепіано, гітарою, баяном, акордеоном, інструментальним або вокальним ансамблем, хором, оркестром.
Гомофония – один з типів поліфонії, де партії поділяються на головну і другорядні.
Варіанти акомпанементу
В залежності від тимчасової епохи і країни, акомпанемент в різні часи мала різну форму. Наприклад, в країнах Африки з незапам’ятних часів і до сьогоднішнього дня мелодія супроводжується ритмами етнічних барабанів.
У Середньовіччі основна партія посилювалася з допомогою вокального або інструментального октавного подвоєння.
В період Класицизму в Західній Європі вокалістам, скрипалям, гобоистам та іншим інструменталістам акомпанував клавесин.
В Росії цю функцію взяли на себе такі інструменти, як баян, балалайка і гуслі.
На Україні це кобза, бандура, цимбали, домра і т. д.
Починаючи з епохи Романтизму і донині найчастіше можна почути сольні партії в супроводі фортепіано або гітари. Найбільш розкішними аккомпаниаторами є вокальні та інструментальні ансамблі, оркестри та хори.
Роль акомпанементу
У словнику Ст. Даля також знаходиться відповідь на питання “Що таке акомпанемент?”. Тут його характеризують як музичне підігравання, підголосок для основної партії/мелодії. Він збагачує художнє сприйняття твору в цілому.
Починаючи з XVI століття з розвитком основ гармонії музичний супровід набуває характер злагодженої гармонійної опори і окантовки мелодії.
У вищевказаний період акомпаніаторам виписувалася тільки басова партія з позначенням акордів за допомогою цифровок (генерал-бас).
Починаючи з композиторів епохи Класицизму Гайдна, Моцарта і Бетховена в акомпанементі почали виписувати повністю всі голоси і ритмічні малюнки, що робить можливим незмінне відтворення музики різними виконавцями.
Найпоширеніші види акомпанементу:
- Акордовий акомпанемент. Часто зустрічається в драматичній, камерної, симфонічної та оперної музики. З допомогою такого супроводу яскраво підкреслюються ладові і тональні тяжіння, що виражає емоційний настрій музики.
- Акомпанемент пульсуючих акордів. Можливий у творах різного характеру і змісту. Пульсація може бути як насиченою і швидкою, так і м’якою, спокійною. При такому викладі часто використовують арпеджирувані обороти, що з’єднуються в акорди.
- Чергування басової партії з середніми голосами. Припускає як би крокове рух баса і акорду.
- Також часто застосовують акомпанемент, в якому дублюється мелодійна партія.
Сьогодні всі діти, які навчаються музиці, з ранніх років знають, що таке акомпанемент. Вокалісти, струнників, духовики і народники з перших класів вчаться грати під фортепіанний супровід, а піаністи і гітаристи навчаються мистецтву акомпаніаторів, що значною мірою розвиває почуття ансамблю і гармонічний слух.
Електронні програми акомпанементу
На сьогоднішній день існує багато програм автоматичного електронного акомпанементу, наприклад, Bestfree, ChordPulse, Soundsmith, Band-in-box та ін.
Виконання акомпаніатора і соліста має бути однаковим в динамічному, метричному, темповом й емоційному планах. Тільки в такому разі твір буде звучати органічно, злагоджено і красиво.
