Що означає “блаженний”: походження, визначення, синоніми

Церковне пояснення

Православна енциклопедія вказує, що «блаженний» означає «чин або лик юродивих», наприклад, Василь Блаженний.

Також в енциклопедії говориться, що слово вживається стосовно святого або людини, який намагається вести праведне життя.

Також церква стверджує, що «блаженний» означає «благополучний» або «щасливий».

Висновок

Слово дуже цікаве, але практично втрачене. Зустріти його можна в літературі у Грибоєдова А. С. в комедії «Горі від розуму», у Язикова Н. М. у вірші «Плавець», у Толстого Л. Н. у романі «Війна і мир», у Максима Горького в п’єсі «Диваки».

Поняття має два контрастних визначення: перше вказує, що «блаженний» означає щасливий, радісний; друге – дивакуватий, дурний.

У промові чудово поєднується зі словами «погляд», «усмішка», «невідання» (наприклад, «блаженне невідання», коли хтось не підозрює про що-небудь).