Арахнофобія (боязнь павуків): можливі причини та особливості лікування

Арахнофобія – боязнь павуків, яку часто використовують в кіно, описують в книжках, так і людина найчастіше готовий приписати собі цей страх. Однак звичайний переляк перед павуком і фобія мають вагомі відмінності, в яких важливо розібратися. Павуки не стануть вироком, якщо знати, як з ними боротися.

Що таке фобія?

З точки зору психології фобія ніколи не виникає безпідставно. Сильне почуття страху, яке людина відчуває перед предметом, тваринам або ситуацією, не піддається логічному поясненню. Людині категорично важко взяти себе в руки і повернутися в нормальний стан, при цьому він не зможе пояснити, чому саме так реагує на якісь фактори.

Фахівці виділяють кілька основних причин, по яких можуть утворюватися фобії у людини:

Генетична схильність. Страх з’являється на тлі накопиченого з покоління у покоління досвіду.

Вплив суспільства. Соціум, в якому росте і дорослішає людина, неминуче відкладає свій відбиток на психологічний стан людини. Страх може бути нав’язаним прийнятими в суспільстві звичаями.

Травма. Фобія виникає у людини після того, як той побував у травматичної ситуації, піддався небезпеки. Подія, яка спричинила за собою страх, може бути як фізичним, так і психологічним.

Особистий досвід і стрес вважаються найпоширенішими причинами, за якими виникає безконтрольне почуття страху. Серед всіх відомих науці страхів перше місце займає боязнь павуків. За статистикою близько 30 % населення страждає від подібної реакції на павукоподібних.

Багато хто задається питанням про те, як називається хвороба боязнь павуків. У світовій практиці прийнято найменування – арахнофобія.

В чому особливість арахнофобії?

Як називається боязнь павуків, тепер зрозуміло – арахнофобія, але важливо розібратися, в які моменти страх накриває людину з головою і не дозволяє адекватно сприймати навколишні події.

Людина, яка ніколи в житті не відчував фобії перед подіями або об’єктами, навряд чи зможе зрозуміти, яке це. Важливо чітко бачити різницю між звичайною боязню павуків і фобією. Звичайний страх може бути присутнім у багатьох, він обумовлений певною часткою неприязні до даного виду тварин, але не заважає звичайному перебігу життя.

Якась боязнь павуків – це фобія? Головна відмінність полягає в неконтрольованому переляку, який накочує на людину, повністю паралізувати його волю і дії. Такий симптом не піддається логічному переконання, часто призводить до панічних атак, бажання втекти або, навпаки, неможливість зрушити з місця. У тяжких випадках людина непритомніє.

Розуміючи відмінності між звичайною боязню павуків і арахнофобией, очевидно, що остання потребує додаткового медикаментозного і психологічного втручання. Без додаткової допомоги людина може постійно перебувати у стресі від однієї думки про появу паукообразной істоти.

Причини боязні павуків

Спілкуючись з людьми, які страждають безконтрольним страхом перед павуками, можна зрозуміти, що вони не шукали і не розуміють справжніх причин такої фобії. Людина може зовсім не замислюватися, звідки у нього арахнофобія, і сприймати її як неминучу особливість власного організму.

Вчені провели ряд досліджень, на підставі яких були виявлені основні причини появи арахнофобії:

Родом з дитинства. Практично половина дітей бояться павуків, що може бути обумовлено їх непривабливим виглядом. Багато заробили собі патологічний страх після укусу членистоногого. У багатьох дитячих казках та оповіданнях батьків павуки виступають в ролі негативних персонажів, загрози для здоров’я та життя. Це може здатися смішним, але фахівці вважають, що в дитячому віці арахнофобія закладається як умовний набутий рефлекс.

Боязнь павуків – це теж фобія, тому генетична причина її походження не може бути виключена зі списку. В сучасному світі людина переважно не відчуває постійної небезпеки з боку природи і її невідомих мешканців. Однак на генетичному рівні працює «пам’ять предків», що також нерідко служити каталізатором для розвитку арахнофобії.

Спадкові причини або копіювання поведінки батьків. Дослідження з боку психіатрії показали, що нервовий стан батьків безпосередньо впливає на поведінку дітей. Доведено, що підвищена тривожність, збудливість та нервозність батьків передаються дітям і збільшують ризик появи тривожних розладів і фобій. Також якщо хтось у родині вже боїться павуків, проявляє при його вигляді неконтрольований страх, то дитина буде копіювати це поведінка, що поступово також розвине в ньому фобію.

Ефект несподіванки. Фахівці відзначають ряд випадків, коли людина, не страждає тривожними розладами, при раптовій появі павука в полі зору реагує бурхливо, лякається, запускаючи тим самим розвиток процесу формування фобії.

При вивченні природи страху важливо враховувати, в якому кліматі, місцевості проживає людина. Якщо місце проживання потрапляє в ареал проживання павукоподібних, то поява страху вважається більш природним, пов’язаних з інстинктом самозбереження.

Як називається боязнь павуків у людей, що проживають в мегаполісах і великих містах? Така боязнь класифікується як фобія, розлад і з більшою ступенем вимагає втручання фахівців.

Основні симптоми арахнофобії

Фобію і звичайну неприязнь сплутати складно. Людина, що страждає арахнофобией, постійно піддається ризику отримати напад страху, для цього не обов’язково бачити павука, досить про нього подумати або уявити, що він може з’явитися.

Шкода боязнь павуків очевидний, адже раптовий панічний страх може привести до інсульту або інфаркту, особливо у людини з ослабленим здоров’ям.

Прийнято виділяти деякі фізичні ознаки, які супроводжують людину в момент панічного страху:

Різка зміна ритму пульсу.

Напад нудоти.

Підвищене потовиділення і дрібна дрож.

Оніміння.

Різке розширення зіниць.

Утруднене дихання.

З точки зору психології виділяють інші прояви:

Ступор, неможливість поворухнутися.

Безконтрольне бажання втекти.

Повна фокусування думок на об’єкті страху.

Втрата свідомості.

Часткова амнезія, людина не пам’ятає своїх дій під впливом страху.

Розвиток арахнофобії без належного терапевтичного лікування може призвести до того, що напади візьмуть регулярний характер і будуть з’являтися кілька разів в місяць навіть без видимих на те причин.

Як правильно поставити діагноз

Фахівці не рекомендують займатися самолікуванням, особливо при панічних атаках. Для початку важливо встановити справжню причину такої поведінки.

Знову ж тільки грамотний психолог або психотерапевт зможе відрізнити підвищену ворожість до комах від істинного фобічного стану. В ході діалогу з пацієнтом виявляються основні пункти, за якими лікар складає картину розладу.

Чи можна і як позбутися страху павуків? Фахівці стверджують, що можна, якщо не повністю, то максимально взяти розлад під контроль. Як саме це зробити, визначає тільки лікар.

Лікарська терапія

Для боротьби з патологічної боязню павуків застосовуються кілька груп медикаментів:

Антидепресанти. Такі медикаменти пригнічують напади панічних атак. Лікування носить курсової характер, правильні препарати і форму їх прийому підбирає психіатр. Як правило, тривалість лікування становить не менше 2 тижнів, але пацієнт відчуває поліпшення вже через кілька днів.

Транквілізатори. Дані препарати в першу чергу знижують почуття тривоги і напруженості в періоди між основними нападами, що поступово знижує ймовірність самих нападів. Однак тривалий прийом не рекомендується, так як може викликати звикання і сплутаність свідомості.

Загальнозміцнюючі засоби. Для підтримки організму в непростий період призначають курси вітамінів групи В, засоби для поліпшення кровообігу в мозку, у виняткових випадках нейролептики.

Психотерапевтичне лікування

В ході застосування психотерапевтичних методів боротьби з фобією в першу чергу робота спрямована на виявлення першопричин страху. Такий підхід дозволяє розкрити багато нюансів і створити для людини нові моделі поведінки в тій або іншій ситуації, новій реакції на об’єкт страху. Додатково людині прищеплюють основні навички розслаблення, вчать самоконтролю.

Лікування фобій умовно ділять на декілька способів:

Гіпноз.

Роз’яснювальна робота.

Поведінкова терапія.

Психотерапія раціонального характеру.

В деяких випадках рекомендується більше дізнатися про життя павуків, їх звички та особливості. Переконатися, що напад на людину з їх боку практично неможливо, так як отруйні види перебувають на межі вимирання. Однак такий підхід можливий тільки за умови, що людина вже навчився контролювати свої реакції, щоб не спровокувати додаткового нападу.

Прогнози лікування від арахнофобії

Можливість повного лікування залежить від кожного індивідуального випадку. Грамотні фахівці запевняють, що вилікувати арахнофобію можна за кілька сеансів у психотерапевта або психолога, за умови, що пацієнт йде на контакт і сам бажає позбутися від страху.

Йти назустріч своєму страху важливо і потрібно, але під пильним наглядом фахівця, і робити це поетапно. У цьому полягає суть поведінкової терапії, яка вважається найбільш ефективним методом позбавлення від арахнофобії.

Арахнофобія і тривалість життя

Вчені стверджують, що наявність фобії не відображається безпосередньо на тривалості життя людини. Арахнофобія – не смертельна патологія, але не можна упускати з уваги важливі нюанси.

Постійне почуття страху, напруженість і підвищена нервозність неминуче псують якість життя. При цьому підвищена емоційна і нервове навантаження позначається на роботі серцево-судинної системи, що може стати загрозою для здоров’я.

Важливо не боятися власних страхів і не соромитися звернутися за допомогою, адже від цього залежить спокій і можливість нормального життя.