Яка ще країна може зрівнятися з красою з незайманою природою Бангладеш? В туристичному середовищі відвідування цієї країни не настільки популярна, як, наприклад, Індії. Але з кожним роком дивовижні види природних ландшафтів і захоплюючі історії приваблюють все більше мандрівників.
Нескінченна кількість річок, озер, лісів не залишать байдужим жодного мандрівника. Поки що це одна з найцікавіших екзотичних країн південноазіатського району.
Що за країна Бангладеш?
Бангладеш, або в минулому Бенгалія, – це територія держави з давньою історією. Археологічні розкопки піднесли докази існування цивілізації на цій місцевості ще в VI і VII століттях до нашої ери. Сама назва країни походить від імені принца Ванги, який захопив Бенгалію і створив свою окрему державу. Про принца вченим стало відомо з скульптури індійця Араньяка. Це приблизно 500 рік до нашої ери. Ванга був нащадком правителя Балі.
Майже двісті років стародавні землі країни керувалися мусульманським шахом з Делийской резиденції, а після були захоплені британськими властями.
Державний лад
Країна Бангладеш-унітарна. Вона складається з п’яти областей і шістдесяти чотирьох районів. Незважаючи на нестійкий ліберальний політичний режим, Бангладеш має суворі авторитарні підвалини. Держава володіє парламентською формою правління. Це означає, що президент повністю підпорядкований парламентських рішень. Обирається формальний глава країни на п’ять років.
Столиця
Столицею Бангладеш, міста Дакка. Кількість людей, що населяють головне місто країни, становить майже 10 мільйонів, а якщо врахувати ще й передмістя Дакки, то всі 16. Вважається, що місто утворився в VII столітті, а ім’я їй було дано на честь богині-матері Дурги, відомої нам з ведичних писань та релігійних трактатів індуїзму.
У IX столітті країна перейшла під управління індуїстів. На той момент місто представляв собою сукупність районів з базарами імені богині Лакшмі, Кумартули, Шанкхари і так далі. Після приходу тюрків і моголів щільність населення Бангладеш Дакки і значно збільшилася.
У 1608 році місто стало носити назву Джахангир Нагар, так само звали могольського імператора тих років. Після завоювання влади над Бенгалією британцями стався відтік населення в сусіднє місто Калькутти. Однак внаслідок створення міського водопроводу в 1874 році рівень життя в Бангладеш почав зростати, а Дакка стала його культурним центром.
Так як в стародавні часи міста будувалися поблизу водойм, то й столиця розташувала свої території на берегах Буриганги – річки, що з’явилася в результаті злиття Мегхни і Падмы. Дакка – це не тільки найбільший місто Бенгалії, але і річковий порт Брахмапутри і дельти священної Ганги.
Зараз столиця розширила свої кордони, швидкими темпами забудовуються всі прикордонні райони. Все через те, що щільність населення Бангладеш і його столиці збільшують вихідці з сіл. Вони, відчувши хороші часи, пов’язані з підняттям економічного рівня розвитку країни, ринули в Дакку.
Де знаходиться Бангладеш?
Це держава є частиною Індійського субконтиненту. Географія Бангладеш досить проста. Південна частина має доступ до водах Бенгальської затоки. Всього держава має дві межі: з Індією з північної та східної сторони і з М’янмою (Бірмою) з південно-східної. Вся площа Бангладеш становить близько 145 тисяч квадратних кілометрів.
Сьогоднішня ситуація на індійському кордоні залишає бажати кращого. З індійських земель нелегально везуть м’ясо великої рогатої худоби, за вбивство якого в Індії введена смертна кара (в Індії корова – священна тварина, заборонений до знищення і вживання в їжу). Більш того, з боку Індії перевозяться наркотичні речовини.
Щільність населення Бангладеш зменшується із-за відтоку жителів на індійські території в якості нелегалів. Індійські військові не скупляться на обстріл нелегальних перебіжчиків. З-за кількох прикордонних конфліктів між країнами почали будувати загороджувальний бар’єр довжиною 4 тисячі кілометрів і висотою близько трьох метрів.
Етнос країни
Структура населення Бангладеш складається в основному з етнічних бенгальців. Середня тривалість життя і у жінок, і у чоловіків складає близько 60 років.
Щільність населення Бангладеш досить висока: країна входить у список країн з густонаселеними територіями. Так, в середньому на один квадратний кілометр припадає 1700 осіб.
Бенгальці – це колишні індоарійські племена. Східна частина має деяку монголоїдну прошарок населення. Мова в країні офіційно і бенгальська та англійська (після британської колонізації). Бенгальська мова походить від санскриту і пракритов, в подальшому на нього вплинули арабські і перські риси мов.
Так як район, де знаходиться Бангладеш, розташовується не тільки в низовинах, але й складається з невисоких гірських хребтів, то і національні меншості так само присутні. Гірські люди – це стародавні племена (наприклад, могх, трипура, куки, кхьянг і так далі) і народності за чисельністю ледь перевищують п’ятсот тисяч чоловік. Багато з них є послідовниками буддизму, але зустрічаються справжні індуїсти.
Промислове розвиток
Незважаючи на те, що країна переважно аграрна, тобто сільське господарство займає більший відсоток зайнятості населення, промисловість також не відстає в розвитку і приносить близько 30% ВВП.
Промисловість Бангладеш – це гірничодобувні проекти і видобуток природного газу, який використовується на станціях електроживлення, а також заводах з мінеральними добривами. Основні родовища газу розташовані на східній стороні Бангладеш. Більш того, в країні розробляються нафтові родовища і видобувається низькоякісне вугілля. Економіка Бангладеш здебільшого залежить від іноземних вкладень і інвестицій, тобто для виготовлення х/б виробів, текстилю, судів і так далі необхідно сировину з-за кордону.
Крім усього, в північній частині ростуть цукрові плантації, район Читтагонга виготовляє картон і папір. Але є і перші місця в промисловому розвитку – виробництво виробів з джуту, які використовуються при відправленні вантажів. З джуту тчуть і килими, в деякому обсязі джут перейшов до використання целюлозних фабрик.
Дуже знаменитий бенгальська чай, який поставляється на експорт в інші країни. А хімічна промисловість для виготовлення добрив зайняла лідируючу позицію.
Природа Бангладеш
Основна частина площі Бангладеш – це низовини, утворені завдяки численним річках. Рівнинні території знаходяться всього на десять метрів вище рівня моря, тому при настанні сезону дощів дані землі затоплює.
З височин можна відзначити пагорби Читтагона, які піднялися від 300 до 600 метрів над рівнем моря. Найвищою горою вважається Кеокрадонг – 1230 метрів. Зате на південно-західній частині розташувалися мангрові болотні освіти, звані Сундарбан. Вони діляться відгалуженнями дельти річок на дрібні територіальні відрізки. В цьому ж місці знаходиться найцікавіший природний заповідник, який став останнім оплотом для бенгальських тигрів, які є національним надбанням Бангладеш.
Кліматичні умови
Клімат по всій території країни тропічний. У період липень-вересень на території Бангладеш панують мусони, такий сезон називається Барса. В осінні місяці жителі збирають врожаї рису і джуту, такий період названий Саратом. В листопаді, грудні і січні відбувається пізній посів – час розсаджування для другого врожаю, бенгальці звуть його Хеманто. З січня по березень приходить Звт, або зимовий період. Самі холоду приходять навесні. Саме в березневі, квітневі й травневі дні бенгальці воліють проводити весілля, називається сезон Басанто. І самий жаркий період – Грисма. Що дивно, саме в травні, червні та липні починає опадати листя.
Кліматичні умови Бангладеш є найвизначнішими по вологості на всій планеті, так як під час мусонів може випасти близько п’яти тисяч міліметрів опадів.
Культура
Традиції культури і побуту Бангладеш не особливо відрізняються від решти Західної Бенгалії. Так, наприклад, будівництво бунгало пішло саме звідси: замість фундаменту використовується каркас з дерев’яних стовпів. В їжі бенгальці воліють рис з додаванням карі, а мусульманська частина населення (враховуючи, що іслам є державною релігією), відповідно, виключає поїдання свинини і концентрується на баранині.
В одязі теж мало відмінностей від Індії чи Бірми:
- у жінок переважає загортання в сарі, а мусульманки часто використовують паранжу;
- у чоловіків мусульманського віросповідання – лунгі, які можна загорнути як труси, якщо протягнути один кінець між ніг, а у чоловіків-індусів – дхоті.
Духовна культура держави безпосередньо походить від найдавніших традицій народів, що проживали в цій місцевості до приходу арійців. Зустрічається навіть такий парадокс, що і індуси, і мусульмани поклоняються одним і тим же богам, які дають землі родючий грунт.
У народному фольклорі все ще поширене оповідання балад. Наприклад, при збиранні врожаю досі виконують народну бенгальську пісню сариган, а за день до весілля в мусульманській родині жінка співає пісню меджли, де головним сюжетом є любов до Бога і його любов до світу.
Частина священної Ганги
Знаменита по всьому світу мати Гангу – річка і богиня, спустившая з допомогою заплутаних волосся Шиви по хитрому плану царя Бхагіратхі (в честь якого названий джерело Ганги в Гахрвальских Гімалаях Індії, виходить з мови самого великого льодовика на території Гімалаїв – Ганготрі). Її води поповнюються множинами річок. І на території Бангладеш нижча Гангу утворюється завдяки злиттю Брахмапутри (Ямуни), Мегхни і інших припливних вод. Так як ця частина Ганги знаходиться в самому низу, то бенгальці дали їй свою назву – Падма. Сама дельта є найбільшою в світі.
Цікаві факти про країну
Починаючи з того, що сам Бангладеш – це одна велика дельта річки, у держави безліч інших дивовижних явищ, з якими живе населення:
- Новий рік в Бангладеш зустрічають 14 квітня по давньому індуїстському астрологічним календарем.
- У столиці знаходиться один з найдивовижніших аеропортів світу, де тільки ЗПС не покрита водою.
- Найдовший і знаменитий пляж в світі знаходиться саме в Бангладеш, називається він Кокс-Базар і тягнеться на сто двадцять кілометрів. Вода в цій частині настільки прозора, що на глибині можна розгледіти кожен камінчик, а відсутність акул радує місцевих жителів, так як розвивати туризм набагато простіше. Тут же розташувалася і найбільша статуя Будди у всій країні.
- У місті Чіттагонг є дивовижне місце – покинуте кладовище кораблів. Воно вважається найбруднішим місцем на всій нашій планеті.
Якщо ви випадково опинилися в Дацці і не були в цьому Тадж-Махалі міста Агра, то неодмінно варто подивитися на його копію в передмісті столиці, зведену мільйонером-бенгальцем.
