Політика – те, що завжди існувала, існує і буде існувати ще дуже довгий час. Система політичних дій покликана до управління деякими категоріями територій – починаючи від країн і закінчуючи різними селищами. Політика для кращого свого впливу поділяється на різні партії та організації. Як же вони взаємодіють і допомагають управління – ось, що ми розглянемо в даній статті.
Що таке політичні норми?
Є такі поняття, як політичні суб’єкти – ті, хто так чи інакше пов’язаний з політикою і працює в цій галузі. Так от, для кращого та більш ефективного управління між цими суб’єктами повинен існувати певний нейтралітет. Ми назвемо це політичними нормами. Прикладом є регулювання відносин між цими суб’єктами, а точніше, партіями та організаціями з приводу політичної влади. Природним чином дані норми мають юридично закріплені акти і документи (наприклад, програми партій чи конституції).
Причини появи
Поява політичних норм пов’язано з цілим рядом причин, і це не враховуючи основну мету – регулювання відносин між суб’єктами політики:
- у всьому шукається сенс і вигода, тому створення норм свідчить про бажання досягти певних політичних цілей;
- дані норми є явним показником діяльності політичних індивідів;
- визначають права і обов’язки кожного політичного діяча, що і дозволяє при виникненні конфліктів пред’явити певний доказ правоти, або спростувати її;
- завжди поява таких норм залежало від самої ситуації в країні.
На жаль, зараз у багатьох країнах практично неможливо встановити нейтралітет між політичними партіями із-за різноманіття їх інтересів. Велику роль також відіграє вплив суспільства – все-таки, кого обирати і на який термін, вирішує населення країни, – це також приклад політичних норм.
Правило досягнення влади
Основним правилом досягнення політичної влади є політичні норми. Їх використовують для здійснення досягнення певних необхідних державі дій. Недотримання цих норм загрожує суб’єкту політичним покаранням або, як його ще називають, політичним насильством – негативними санкціями, погрози застосування засобів і так далі. Навпаки, дотримання норм політичних відносин – позитивними санкціями. Державні лідери активно керуються даними факторами щоб уникнути конфліктів та інших політичних проблем між партіями і організаціями.
Поділ на правові та моральні норми
Політичні норми завжди поділяються на правові і моральні, а вони, в свою чергу, можуть по-різному взаємодіяти.
Моральні норми відіграють величезну роль у роботі сучасної політики. Один політичний філософ Джон Ролз стверджує, що справедливість в цій сфері вкрай важлива, як і обґрунтовані факти для науки. Справедливість та совість, свобода і рівність – ось чинники дії моральних норм у сучасній політиці і приклад політичних норм.
Правові ж норми мають безпосереднє відношення до самої політики. Такі норми завжди юридично зафіксовані, наприклад, різні конституції та актів.
Звичаї та традиції
Ті звичаї, які передаються з покоління в покоління в певній країні, також впливають на її розвиток і політичну діяльність. З однією стороною, розглянуті нами норми не мають нічого спільного з культурою етнічного населення, традиціями і звичаями, але з іншого – це саме те, що свідомо формує дані норми. Прикладом з життя політичних відносин є Великобританія – країна, в якій вищезазначені норми зафіксовані як закон. Проте цей закон там вступає в силу тільки з-за глибокої поваги населення і державних лідерів до традицій країни.
Взяти навіть інавгурацію президента – не що інше, як формальність, звичай, традиція, якої дотримуються в усьому світі з року в рік. Але це і є приклад норми політичних відносин. Метою такого роду норм у політиці є бажання підкреслити всю значущість урочистості, події і так далі; віддати данину поваги певного національного свята.
Взаємодія норм
Така взаємодія безпосередньо пов’язане з ситуаціями в суспільстві. Його визначають таким поняттям, як відношення власності. Вони виступають як норми регулювання вже не політичних суб’єктів, а суб’єктів всього суспільства, визначають відносини між різними класами. Що тоді пов’язує дані порядки з політичними нормами? А те, що вони регулюють всі ці взаємини, відштовхуючись від політичної влади.
Таким же способом регулюються дії політичних і правових норм. Вони, хоч і схожі, але управляються по-різному і мають різні джерела походження. Якщо суб’єктом правових норм керує держава і влада, то в політичних нормах управлінням займається безліч суб’єктів, у різний час різними. Виходить так, що право починає переважати над владою держави, не дозволяючи не правової поведінки в суспільстві.
Пріоритет права над державою є обов’язковим чинником розвитку сучасного суспільства і його культури. А все тому, що в гонитві за владою про культурні звичаї політики досить часто забувають.
Політичні норми можуть і не вступати у взаємодію з культурними цінностями із-за того, що вони можуть відходити від ідеальних принципів ведення політичного життя, або ж не відповідають обумовленій справедливості, рівності, свободи слова і так далі. В цьому відображено суть їх існування, динаміка роботи політичних суб’єктів і взаємодію з культурним світом.
У сучасному світі такі норми показують повноту політичних знань, характеризують дії сучасних лідерів і регулюють відносини між партіями та іншими суб’єктами політики; між політикою і культурним товариством.
Так, політичні, моральні та правові норми, безперечно, потрібні. Вони не допускають конфліктних ситуацій в політиці і не тільки, встановлюють певну взаємодію між політиками і населенням, що дуже необхідно сучасному суспільству.
