Київська Русь
До давніх східнослов’янських племен слід віднести не тільки кривичів, древлян і в’ятичів, але і полочан, полян, псковських кривичів, зверян, болохівців, бужан, наревян, сіверян, тиверців, радимичів.
З часом вони стали об’єднуватися. Держава, в яку входили всі східнослов’янські племена, це Київська Русь.
Виникла вона у IX столітті завдяки династії князів Рюриковичів, які об’єднали між собою східнослов’янські і фінно-угорські племена.
У період свого найвищого розквіту Київська Русь займала територію від Дністра на заході, Таманського півострова на Півдні, Північної Двіни на півночі, приток Волги на сході.
Вже до XII століття почалися феодальні війни всередині держави, в яких брали участь близько півтора десятків російських князівств, якими керували представники різних гілок династії Рюриковичів.
Київ втратив свою колишню велич і значення, саме князівство було в колективному володінні князів, але Русь існувала і пізніше, як етнокультурний регіон, що зіграв вирішальну роль в об’єднанні слов’янських земель.
