Солоність
Східно-Сибірське море в східній і західній частинах має різні значення солоності. Завдяки річкового стоку в східній частині відбувається зниження концентрації солі. Цей показник тут становить близько 10-15 проміле. У місці злиття з морем великих річок солоність практично зникає. Ближче до крижаних полів концентрація збільшується до 30 одиниць. Також відзначається підвищення солоності з глибиною, де вона може досягати 32 проміле.
Рельєф
Лінія берега має великі вигини. У зв’язку з цим море місцями відсуває кордону суші вглиб материка, а подекуди, навпаки, суша виступає далеко в море. Є і ділянки з майже рівною лінією берега. Невеликі звивини в основному відзначаються біля гирл річок.
Східне та західне узбережжя мають сильно розрізняються рельєф. Узбережжя, що омивається морем від гирла Колими до Новосибірських островів, має практично одноманітний ландшафт. Водойма в цих місцях межує з заболоченими тундрами. Береги тут пологі і невисокі.
Більш різноманітний ландшафт наголошується на узбережжі, утвореному на схід від річки Калымы, але тут переважають гори. Море до острова Айон межує з дрібними горбами, деякі з яких мають досить круті схили. Для району Чаунськой губи характерні низькі круті береги.
Великий ділянку дна моря вкритий невеликим осадовим чохлом. Острови у Східно-Сибірському морі нечисленні. Велика частина з них утворена за рахунок фундаменту. За результатами досліджень (аэромагнитные зйомки) визначено, що до складу опадів шельфу в основному входить мул піщаний, галька і валуни роздроблені. Є припущення, що частина з них – уламки островів. Рознесені вони по всій території льодом. Більшою мірою, у зв’язку з переважанням рівнинного рельєфу, глибина Східно-Сибірського моря дорівнює всього лише 20-25 метрів.
