В’язь як основа вензелі
Таким чином, вензель – це витіюватий візерунок, який вплетений в зображення ініціалів. Він з’явився завдяки одному з найбільш древніх способів, з допомогою якого поєднували письмові знаки, – в’язі. Вона являє собою з’єднання окремих буквених зображень в один збірний елемент. Вперше вона виявляється в рукописах, зроблених на санскриті і на пізньому варіанті глаголиці – хорватською.
В’язь буває декількох видів: проста, складна, візерункова. Проста була відома на Русі ще в X столітті. Існує версія, що вона прийшла з Візантії. Основною її функцією було прагнення до скорочення листи. Саме для цього і застосовувався спосіб накреслення букв, при якому загальні елементи піддавалися об’єднання в єдиний знак.
Складна і візерункова в’язі з’явилися одночасно. Вони утворилися на основі простого варіанту, з’явившись його логічним продовженням. Складна в’язь широко поширилася вже в XIV столітті. Від простої її відрізняло таке об’єднання знаків, яке було більш хитромудрим і в той же час більш компактним. За допомогою складної зв’язку в один елемент об’єднувалися не дві, а три чи навіть чотири літери.
Візерункова в’язь – це варіант складною в’язі, яка зазнала художнього оформлення. Так, сполучені літери прикрашали різними візерунками, арабесками, з них складалися фігури і орнаменти. Згодом візерункова в’язь стала основою створення монограм і вензелів, а ще й умовного листа, з якого народилася стенографія.
