Річка Шарі і її режим
Слово «шарі» мовою одного з африканських племен перекладається як «течія». Така назва цілком відповідає дійсності. Шарі є єдиною річкою Чада, русло якої постійно наповнений водою. Всі інші водотоки цієї країни в жаркий час року пересихають. Втім, і Шарі раз в 30 років міліє. Тим не менш, саме ця річка виступає головним «наповнювачем» чаші озера Чад, забезпечуючи близько 80 % його водного об’єму.
Максимальний рівень води в Шарі спостерігається восени (у жовтні-листопаді), мінімальний – навесні (у травні). Під час рясних дощів (як правило, влітку) на Шарі і її численних притоках нерідко спостерігаються паводки.
Середня витрата води в руслі річки – 1159 куб. м/сек. В сухий період року він може скорочуватися в 5-7 разів.
Історія відкриття річки
Річка Шарі була відкрита лише в 1823 році. Зробили це відкриття європейці – Діксон Денхэм, Уолтер Оудней і Х’ю Клеппертон. Ця експедиція вирушила в Африку з іншою метою – вивчити берега і акваторію озера Чад. На той момент Шарі практично повністю висохла. Проте вчені виявили слід її русла. З цього моменту і почалося активне вивчення водотоку.
Цікаво відзначити, що річку описав в одному зі своїх творів знаменитий французький письменник Жюль Верн. Це відомий роман 1863 року «П’ять тижнів на повітряній кулі». На його сторінках Шарі описується дуже живо і яскраво: «Чарівні береги її ховалися в густих заростях всіляких відтінків. Ліани та інші рослини спліталися, утворюючи яскраву палітру фарб. Крокодили лежали на сонці або пірнали у воду з легкістю і грацією ящірок…».
