Радянський Союз у громадянській війні Афганістану
Нинішня політична та економічна ситуація в країні, безумовно, є прямим результатом затяжної громадянського конфлікту, розпочатого ще в сімдесяті роки минулого століття. Афганістан завжди був важливим центром зв’язку між Європою та Азією. Однак аж до середини минулого століття був украй відсталим в економічному плані, промисловість відсутня. Саме тоді, наприкінці шістдесятих, країна переживала короткочасний економічний підйом. Відкривалися нові виробництва, в країну приїжджали туристи. Все закінчилося на початку сімдесятих, коли стався перший державний переворот, внаслідок якого була проголошена республіка. До цього моменту Афганістан був королівством, чинний монарх був скинений одним з його родичів – Мухаммедом Даудом.
Кілька років тривала політична боротьба, яка закінчилася в 1978 році новою революцією. До влади прийшов демократичний уряд. У цьому ж році почалася громадянська війна з прихильниками ісламської опозиції. Народно-демократичний уряд неодноразово зверталося за допомогою до дружнього Радянській державі. Як ми знаємо з історії, ці прохання були врешті-решт задоволені – 1979 року радянські війська взяли безпосередню участь в афганському цивільному збройному конфлікті на стороні урядових військ. За спиною релігійної опозиції стали Великобританія, США. Весь період протистояння війська афганських моджахедів, набраних з населення Афганістану, навчалися американськими інструкторами на території Пакистану і забезпечувалися зброєю, у тому числі ракетами «Стінгер». Така в двох словах велика політична гра, в результаті якої російські солдати виявилися втягнуті в чужу війну.
Варто також згадати, що силами російських військових був здійснений черговий урядовий переворот. Він мав на меті поставити біля керма в країні більш дружнього лідера. У загальній складності військовий контингент Радянського Союзу дев’ять років брав безпосередню участь у цьому затяжному конфлікті. Вражають слова М. Горбачова про цієї військової операції: «В Афганістані ми воюємо вже шість років. Якщо не змінювати підходів, то будемо воювати ще 20-30 років». Повністю війська були виведені лише в 1989 році.
