Сьогодні поговоримо про важку тему. Материнство – це наш об’єкт дослідження. Складність предмета в тому, що в суспільстві панує один образ матері, а на ділі матері можуть бути далекі від ідеалу. А людям, як правило, не подобається дивитися на правду. Але ми постараємося, щоб все було пристойно.
Значення
Почнемо, як завжди, з визначення материнства, це перший крок. Тлумачний словник свідчить про те, що в об’єкта дослідження два основних значення:
Два сенсу слова, з одного боку, доповнюють один одного, а з іншого – суперечать. Перше значення обмежує поняття «материнство» тимчасовим терміном, а друге як ніби говорить, що це поняття цілодобове довічне. Так як наша задача – проаналізувати явище в цілому, то зосередимося на другому сенсі слова.
Платон і ідеал матері
Як ми говорили, в реальності матері бувають абсолютно різними за своїм моральним характеристикам. Хтось відповідає цьому високому званню, а комусь це не до снаги. Але коли ми говоримо про ідеал материнства взагалі і про те образі, який міг би йому відповідати, то тут відразу згадується Платон. Грецький філософ, як ми пам’ятаємо, стверджував, що існує два світи: один – це світ речей, іншого – це світ ідей. При переході сутності від ідеї до речі неминучі різноманітні спотворення, від незначних до глобальних. Тому наш світ недосконалий, бо в силу обмеженості матеріалу ідея ніколи не може втілитися повністю. Це і добре, і погано одночасно. Було б нудно жити в ідеальному світі, не було б інтриги, але якщо подивитися на це з іншого боку, то добра все-таки у світі катастрофічно не вистачає.
«Причому тут материнство?» – це питання може задати нам читач. А це при тому, що якби Платона запитали про матір, то він би сказав приблизно так: «Всі матері в цьому світі недосконалі, але є загальна прекрасна ідея материнства в духовному світі ідей». І коли потрібно написати щось про що завгодно, людина завжди думає про ідеал об’єкта творчості. Ми пропонуємо поміркувати ось про що: хто найповніше, хто ближче всього до ідеалу і ідеї матері? У кожного може бути свій хіт-парад. Хтось, можливо, буде настільки нескромним, що поставить на перше місце свою матір. Але якщо думати про інтернаціональному образі матері, який любимо багатьма, то спадає на думку Мері Поппінс або більш пізня інкарнація – няня Матільда Макфі. Ці дві фігури дуже близькі до того ідеалу, який схвалив би Платон, якщо б міг. Отже, материнство – це доброта, турбота, розуміння. Ми не згадали у цьому списку кохання тільки тому, що без любові всі ці аспекти материнства неможливі, та й саме материнство неможливо. Якщо мати не любить своїх дітей, то її можна позбавляти звання.
К. Р. Юнг і різні сторони материнства
Засновник аналітичної психології К. Р. Юнг в якомусь сенсі може вважатися послідовником Платона, він теж вивчав ідеальні сутності, але помістив їх не віддалений від людини світ, а в його колективне несвідоме. Йдеться про архетипи – найбільш давніх і найбільш загальних уявленнях людства. Універсальні архетипи, що існують у кожній культурі і дають ключ до розуміння функціонування людської психіки. К. Р. Юнг виділив величезну кількість архетипів. Був серед них і образ матері.
В контексті нашої теми важливо, що материнство у К. Р. Юнга може бути виражена двояко: з одного боку, мати – це осередок добра, любові. Утроба матері є прообразом райського саду, вічна туга по втраченому раю – це туга про абсолютної безпеки і досконалої гармонії. З іншого боку, мати може бути злою, жорстокою. Тоді її утроба перетворюється з безпечного, обіцяє гармонію місця в безодню, могилу. Адже недарма є вираз «мати сира земля». В землю ми йдемо, коли нас покидає життя. Якщо продовжувати лінію оповідання, то на цій ділянці у ідеалу матері з’являється противагу в особі, наприклад, відьом. Але не лякайтеся, звичайні матері в нормі десь між двома крайнощами.
Почуття власності і проблема свекрух і тещ
Так, настав час обговорити ті реальні проблеми, які хвилюють багатьох. Хоча все це вічні теми. У поданні суспільства материнство і дитинство злито воєдино. Але жінка не перестає бути матір’ю, коли хлопчик або дівчинка виростають. Навпаки, для батьків діти завжди залишаються дітьми, навіть в 40. Природно, з-за цього формується певне почуття власності, проблеми виникають тоді, коли дитина створює власну сім’ю. Напевно, почуття любові зберігається, але постійний сторонній третій елемент у відносинах сильно дратує дам старшого покоління. Звідси явище свекрух і тещ. Анекдоти розповідають про стосунки між зятем і тещею. Складно сказати, чому такий перекіс, напевно, тому що у нас довгий час був патріархат, і чоловіки досить вільно говорили про своє невдоволення, тоді як жінки не особливо виносили сміття з хати. Але в нормі, і це сумно, як правило, відносини рідко складаються. Але в той час, коли люди жили в селах одним великим роевым тілом, нікого не цікавили тонкощі, діватися-то було все одно нікуди. І так, жінка, як правило, приходила жити до чоловіка, тому хотіла вона того чи ні, але їй доводилося шукати спільну мову зі свекрухою.
Уміння відпускати як основна якість матері сьогодні
Значення слова «материнство» мало змінилася з давніх часів. Медицина стала краще, народжувати стало простіше. Але стосунки між дорослими дітьми і батьками залишаються проблемою: перші не хочуть пом’якшити, піти на поступки і проявити розуміння до старіючим предкам, а другі не можуть усвідомити, що дитина виросла і з ним треба вибудовувати вже інший і по формі, і по сутності контакт – шукати спільну мову з дорослою людиною. Щоправда, проблем не виникає, коли матерям є чим зайнятися, окрім контролю над життям дитини. Взагалі, вміння відпускати – це ціле мистецтво, і не всякий їм може опанувати, а коли є робота або справа, то не вистачає часу на все, і нитки з рук вислизають самі собою. Для дитини це добре і для матері непогано. Хотілося б зробити оптимістичний висновок і сказати, що вже наш-то час доломить традицію шкідливих свекрух і тещ. Але боїмося, що це вічна історія. Одні живуть своїм життям, а інші – життям чужий, бо немає своєї, і це неминуче.
Доля материнства в сучасному світі
Обговорюючи питання: “Як ви розумієте значення слова “материнство”?” – не можна не сказати про те, як зараз сприймається явище звичайними дівчатами. Як знають активні користувачі Мережі, матеріалу в цьому сенсі хоч відбавляй. Є дві тенденції, які кидаються в очі. З одного боку, дитина поставлений матерями в центр всесвіту, йому поклоняються, як богу, а з іншого – набирає обертів так зване тверезе ставлення до материнства. Але твори на цей рахунок тверезістю і не відрізняються. Материнство в них малюється в самих похмурих тонах. Мати – це в’язень власних дітей, які її закабалити.
Істина, як завжди, знаходиться посередині. Уявімо, що все в кавуновому цукрі, що діти – це вічна насолода. Тоді звідки, питається, таке «тверезе ставлення» до дітей? Значить, не все так чудово. Уявімо, що материнство – це муки, кромішнє жах, біль та морок. Тоді цікаво, чому жінки не перестали народжувати. Відповіді немає. Погані і хороші дні бувають у всіх, а діти – це не найлегша обов’язок, зате якщо вкласти досить зусиль, то, можливо, результатом можна буде пишатися.
Про що писати твір?
Напевно, це очевидно, але ми все-таки скажемо: ми дали певний варіант твору про значення слова «материнство». Можна використовувати як відправну точку власних роздумів. Можна конкретніше проаналізувати явище сучасного материнства, страхи матерів або їх радості. Можна, зрештою, написати про свою маму та її близькості до ідеалу, так, це нескромно, але така тема має право на існування. Головне в будь-якому творі – вибрати той кут або аспект проблеми, який цікавий саме вам, і зробити його центром оповіді, і робота вийде на «5+».
