Історія виникнення буквених позначень нот набагато старше, ніж звична нам лінійна запис, то є ноти, записані на нотоносце. До цього часу автори музичних творів використовують буквену систему. Але якщо в минулому ними позначалися тільки ноти, то в наш час, завдяки буквеним нотациям, можна записати будь-який акорд, тональність, лад.
Використання грецької буквеної нотації
Спочатку для позначення нот використовувалися літери грецького алфавіту. Таку позначення описували такі теоретики, як Гауденций, Аліпій, Бакхий в своїх підручниках з класичної музичної теорії. Арістід Квінтіліан у своєму трактаті також не обійшов стороною цю тему.
Літерне позначення латинського алфавіту
Анонімний трактат дев’ятого століття вперше згадує застосування латині для літерного позначення нот. Теоретик Боецій спочатку використовував тільки грецький алфавіт. Латинські букви були лише сухими мітками в його записах. І з часом вони витіснили з ужитку грецьку нотацію. З деякими змінами саме ця система і використовується для запису нот в наш час.
Літерні позначення нот і тональностей
Основним семи звуків нотної грамоти відповідають такі символи: ноті до – буква с; d – d; мі – e; фа – f; сіль – g; ля – а; сі – h. Цікаво, що в той час, коли створювалася система буквених позначень нот, першим звуком музичного звукоряду вважався звук “ля”. Тому саме А – перша буква алфавіту – відповідає ноті “ля”. Знаки альтерації, такі як бемоль і дієз, позначаються складами is і es, відповідно. Лише для сі-бемоля використовують окремий символ b, не застосовуючи ніякого закінчення.
Тепер що стосується тональностей. Всім відомо, що вони бувають мажорні і мінорні. Для мажорних завжди використовуються великі (великі літери, для мінорних – маленькі (рядкові).
Лади
Літерні позначення нот застосовуються і для визначення ладової приналежності. Тільки тут до букви, що виражає тональність, додають слово dur – мажор або moll – мінор. Наприклад, якщо потрібно записати “соль мажор”, пишеться G-dur, якщо “сіль мінор”, то g-moll; “до-дієз мажор” – Cis-dur, “сі-бемоль мінор” – b-moll.
Літерне позначення нот і для фортепіано використовується досить широко. Який викладач або його учень не любить підбирати на слух популярні п’єски, записуючи в зошит для подальшого виконання. І в цьому випадку заощадити час допомагає система буквених позначень. Записуючи тональності, можна навіть не використовувати п’ять лінійок нотоносца.
Застосування літерних позначень нот
У сольфеджіо (дослівно: “спів по нотах”, тут – предмет в спеціалізованій музичній школі) широко поширена робота з літерними позначеннями акордів, нот, тональностей. У програмних вимогах з цього предмету виділяється велика кількість годин для вивчення даної теми, за допомогою гри на якому-небудь музичному інструменті мелодії і акомпанементу з використанням системи нотації. Позначення акордів зі зверненнями або септакордів зазвичай записуються вище нотного стану і розшифровуються за допомогою цифр. Наприклад, доминантсептаккорд від ноти ля – А7; квартсекстаккорд від ноти фа – F6/4.
Всі відомі джазмени регулярно використовують систему букв в своїх імпровізаціях. Адже, знаючи тональність, можна освоювати різноманітні види акомпанементу, варіювати його, змінюючи ритм, структуру, динамічні відтінки. Зрештою, не знайшовши нот своєї улюбленої композиції для певного музичного інструмента, можна знайти їх в хрестоматіях для гри на гітарі, де найчастіше використовуються літерні позначення нот, акордів.
В даний час користується великою популярністю синтезатор – родич фортепіано, вид электромузыкального інструменту, здатного видавати набори звуків, що наслідують звучання класичних ударних, духових, струнних, народних груп. Він має велику кількість вбудованих стилів, темпів, тембрів. Ноти для синтезатора являють собою мелодію, написану на нотному стані, і акомпанемент, записаний за допомогою буквених позначень нот.
Висновок
Підсумувавши, можна сказати, що літерне позначення нот, незважаючи на те, що було придумано задовго до традиційного, користується достатньою популярністю як у колі самоучок-музикантів, так і у філармоніях. Часто з його допомогою можна полегшити запис нот, тим самим прискоривши процес.
