Розвиток теорії
Питанням: «Видно зірки вдень з колодязя?» запитав римський вчений Пліній, використовуючи теорію Аристотеля з найглибшою печерою. Після цього дуже багато письменників використовували ці способи спостереження за небесними світилами у своїх творах. Наприклад, Кіплінг і Р. Болл. В різні часи допитливі люди відчували цей спосіб спостереження за зірками днем. Всі ці спроби були безрезультатними. Серед таких експериментаторів були: німецький натураліст і мандрівник Олександр Гумбольдт, астроном з міста Спрінгфілд Р. Сандерсон та інші.
Виявляється, що таких глибоких печер, колодязів та пічних труб видно лише яскравий клаптик блакитного неба, якщо, звичайно, погода ясна. З небесних світил вдень можна побачити тільки Сонце. Земля і зірки тісно пов’язані. Але світло найближчій так засліплює нас, що інші меркнуть. І лише коли частина планети занурюється в темряву, перед очима відкривається краса далеких і вабливої зірок. Безумовно, тяга людини пізнати невідоме привела його до створення астрономічного телескопа, через який можна тепер побачити зірки навіть вдень.
