Білл Мар – актор, політичний коментатор, телеведучий, популярний комік в жанрі Stand Up родом з Нью-Йорка. Відомий своїми саркастичними висловлюваннями про політику, релігію, громадських догматах. У 2010 році на Голлівудській алеї слави з’явилася зірка з його іменем, що свідчить про певні заслуги в кінематографі.
Біографічна довідка
Народився Білл Мар 20 січня 1956 року в славному місті Нью-Йорку. Його батько, Вільям, був редактором новин і радіоведучим, а мати, Джулі (уроджена Берман), працювала медсестрою. Хлопчик виховувався в дусі ортодоксального католицизму, сім’я регулярно відвідувала церковні служби. Однак коли Біллу було 13 років, стався розлад на релігійному ґрунті, що в майбутньому позначилося на кар’єрі актора.
Дитинство хлопця пройшло в патріархальному містечку River Vale (штат Нью-Джерсі), де були сильні римо-католицькі традиції. У 1974 році Білл Мар закінчив середню школу Паскак-Хіллз в сусідньому Монтвейле. Потім він відвідував Корнельський університет, зосередивши зусилля на поглибленому вивченні філології та історії.
Початок кар’єри
Акторський талант Біла Мара проявився досить рано. Після закінчення університету в 1978 році він стає директором нью-йоркського комедійного клубу «Зловити зірку». Як жартома кажуть, користуючись службовим становищем, Білл став виступати на концертах відомих стендап-коміків Девіда Леттермана і Джонні Карсона. Пізніше артист-початківець став з’являтися на телебаченні у гумористичних передачах. Його першими роботами були постановки:
- Sara (1985).
- Max headroom (1987).
- Murder, she wrote (1989, 1990).
- Charlie Hoover (1991).
Дебютний художній фільм з Біллом Маром вийшов в 1983 році і називався C. D. Cab. Далі послідували зйомки в картинах Ratboy (1986), House II: The second story (1987), Cannibal women in the Avocado jungle of death (1988), Pizza Man (1991). Молодий харизматичний чоловік запам’ятався глядачам, він звернув на себе увагу і телевізійних босів.
«Політично некоректно»
У 1993 році телеканал Comedy Central запропонував коміку вести авторський проект «Політично некоректно» (Politically Incorrect). Білл Мар проявив себе як дотепний ведучий. Шоу користувалося великою популярністю, і у 1997 році було викуплено великим медіахолдингом ABC. Програма транслювалася майже десять років – до 2002 року.
Формат передачі складався з стендап-монологів Мара і розмови з запрошеними зірками кінематографа, політики, шоу-бізнесу, журналістики, суспільних рухів. У рівноправній довірчій обстановці ведучий і учасники обговорювали резонансні питання, які хвилюють простих обивателів. Серед гостей коміка були радіоведуча Робін Офелія Киверс, артисти розмовного жанру Джеррі Сейнфелд і Ларрі Міллер, політик Ед Роллінз, співак Дейв Метьюз, колумніст Аріанна Хаффінгтон, актор Майкл Маккін, політоглядач Енн Култер, громадська активістка Крістін о’доннелл і багато інших.
Шоу «Політично некоректно» зібрало 17 різних нагород і премій, в тому числі – Emmy. Контракт з Біллом Маром був розірваний після його коментаря про трагедію 11 вересня 2001 року, коли терористи знищили вежі-близнюки. Актор «мав нахабство» не погодитися зі словами президента Буша, що терористи діяли боязко. Стендап-комік в одному з випусків висловив думку, що набагато трусливее посилати ракети за 2000 миль, самим перебуваючи в безпеці, натякаючи на методи війни американської армії.
«Віруючі»
Білл Мар після розриву контракту і не думав засмучуватися. Навпаки, з’явився час для інших цікавих проектів. Одним з них став масштабний документальний фільм «Віруючі», в якому автор розкрив суть релігійних фанатиків. Стрічка отримала широкий резонанс і стала найпопулярнішою роботою на тему релігії за останні десятиліття.
Критики і багато обивателі по достоїнству оцінили роботу Білла. Картину назвали кращим документальним фільмом, викривальним релігійний екстремізм у всьому світі. Після цього Мара стали величати «головним атеїстом Америки».
«В реальному часі»
У 2003 році актор стає співпродюсером і співавтором політичного комедійного ток-шоу «В реальному часі з Біллом Маром» на каналі HBO. На відміну від попереднього проекту, в якості гостей запрошували серйозних, ерудованих, добре поінформованих політиків, журналістів, громадських діячів. Теми для обговорень були аж ніяк не гумористичними.
У цьому проекті Білл проявив себе як сміливий і тонкий політолог, не боїться голосно висловлювати свою точку зору. В результаті не раз спалахували скандали, передачу вимагали закрити впливові структури. Однак вона продовжує виходити в ефір. Контракт продовжено до кінця 2018 року.
Фільми
У паузах між телепроектами комік з задоволенням знімається в кіно і стендап-шоу. Одна з останніх робіт Біла Мара – «Розводящий» (2007). У російській озвучці комедійна передача доступна в багатьох онлайн кінотеатрах і на електронних носіях.
Фільмографія актора досить велика, вона включає такі телевізійні і художні стрічки, як:
- «Поза часом» (1988).
- «Первісні кольори» (1998).
- «Вечірка закінчена» (2001). Існує театральна версія «Остання вечірка».
- «Коти» (2001).
- «Джон Кью» (2002).
- «Аристократи» (2005).
- «На тверезу голову» (2008).
- «Секс, наркотики і релігія» (2010).
- «Кампанія» (2012).
- «Залізна людина 3» (2013).
- «Інтерв’ю» (2014).
- «Чорнявий» (2015).
Безумовно, це далеко не весь репертуар. З урахуванням телевізійних і документальних картин фільмографія актора налічує вісім десятків робіт. В більшості своїй це другорядні ролі, в яких комік грає самого себе.
Особисте життя
Як не раз зізнавався Білл Мар, він надто високо цінує свою свободу, щоб одружитися. Можливо, виною тому стала неприємна історія з зіркою «Плейбоя» Ненсі «Коко» Джонсен. Після 17 місяців відносин красуня виставила позов на 9 мільйонів доларів за «душевні страждання». У свою чергу, Білл звинуватив колишню подружку у вимаганні «шалених сум грошей». Враховуючи, що подібний позов «Коко» пред’являла попереднього бойфренда, справу було закрито.