Театральні підмостки
У 1970 році Катерина Сергіївна переходить на службу в театр «Современник». Тут юна актриса почала свій славний шлях. Вона швидко стала примадонною сцени. Вже точно актриса Васильєва Катерина про фільмах і не думала.
Далі протягом 14 років прослужила в Мхаті в Олега Єфремова. Це був період розквіту театру у всьому, починаючи з зоряного акторського складу.
Вона блищала в таких спектаклях, як:
- «Вагончик» за п’єсою Н. А. Павлової (в ролі прокурора).
- «Обвал» за п’єсою М. Джавахішвілі (в ролі Маргарити Хевистави).
- «Тамада» по п’єсі А. М. Галиною (в ролі Ірини Мінеллі).
У 1987 році Катерина Сергіївна стала народною артисткою РРФСР і невимовного збігом обставин подала заяву про звільнення з театру. Але керівник Олег Єфремов не відпускав. Проте актриса наполягла і відмовилася від вигідних, але тривалих гастролей по Японії, щоб не залишати одного 14-річного сина Дмитра. А заодно і стала відходити від професії. Хоча саме з театром пов’язувала свій успіх, радість і покликання. Їй пощастило успішно співпрацювати з такими театральними режисерами, як Ефрос, Додін, Гинкас, Чхеїдзе, Зануссі, Любимов, Єфремов.
І тільки в 1993 році, Катерина Сергіївна остаточно, як їй здавалося, іде зі сцени, і з екранів. Але завдяки вмовлянням її духовного батька, священика Володимира Волгіна, ми продовжуємо бачити Катерину Сергіївну Васильєву у фільмах, з концертними номерами.
