Початок кінокар’єри
Вперше перед камерою молодий актор опинився в 1955-м. Тоді знімали короткометражну стрічку про Мольєра. Повноцінну роль у кіно він виконав у 1957 році. У 1958-му Бельмондо зіграв разом з Аленом Делоном у кінострічці “Будь красивою і мовчи”. Коли ще нікому не відомий актор прийшов на проби, режисер Марк Аллегре, критично поглянувши на боксерський ніс, задумався. Однак після хвилини мовчання сказав: “Гаразд, зійде”.
“На останньому диханні”
В кінці п’ятдесятих років Жан-Поль Бельмондо часто заходив у кафе під назвою “Ліппі”. Тут він одного разу звернув увагу на очкарика, який непристойно роздивлявся його. Це починало дратувати молодого актора і в якийсь момент він вже був готовий поговорити з незнайомцем по-чоловічому, продемонструвавши свої спортивні боксерські навички. На щастя, вчасно підоспіла актриса Анн Колетт і назвала Жан-Полю ім’я очкарика.
Це був Жан-Люк Годар. Він шукав актора на головну роль у фільм, який вийде в 1959 році під назвою “На останньому диханні”. Ім’я режисера, до речі, Бельмондо ні про що не говорило. Годар тільки починав свій творчий шлях. Але актор погодився. У стрічці режисера-початківця він виконав роль злочинця Мішеля Пуаккара. До нього прийшла слава. “На останньому диханні” – один з кращих фільмів за участю Жан-Поля Бельмондо.
