Війна в Хорватії.
У березні 1991 року Хорватія оголосила про свій вихід із складу Югославії. Це спричинило за собою спробу створення Сербської Країни — республіки сербів прямо на території Хорватії, при цьому як і раніше пов’язаного з Югославією.
Хорватією цей крок був розцінений, як агресія. Почалися збройні зіткнення між народною армією Югославії, сербами Хорватії та хорватською поліцією.
У 1992 році Хорватія була офіційно визнана незалежною державою, а на її територію увійшли миротворці ООН. Вогонь був припинений.
У 1995 році армія Хорватії провела два великих настання, в результаті яких Сербська Країна перестала існувати. У листопаді 1995 року були підписані Дейтонські і Эрдутское угоди, що поклали кінець війні.
Війна у Боснії.
Боснійський конфлікт розпочався в березні 1992 року після проведення референдуму про незалежність від Югославії на території Боснії і Герцеговини. Боснійські серби не брали участь в голосуванні і не визнали його результатів, що послужило приводом для зіткнення.
Спочатку серби, підтримувані урядом Сербії, мали перевагу. Але в 1994 році проти них об’єдналися хорвати і боснійці, а після бійні в Сребрениці в конфлікт втрутилося НАТО — у 1995 році проти боснійських сербів була проведена операція під назвою «Обдумана сила».
14 грудня 1995 року в Парижі було підписано угоду про мир у Боснії та Герцеговині, а 21 грудня — Дейтонська угода.
