Павло I – мученик або самодур?
В історію Росії цей імператор увійшов фактично під знаком питання. Період його правління був настільки коротким, що ніхто з сучасників навіть не зміг перейнятися грандіозними планами імператора. Багато підручники дають про нього інформацію, як про людину недалекого розуму, захлебывающемся від амбіцій та претензійних ідей. Досить довго в суспільстві існувала думка, що залишся імператор в живих, він привів би до знищення Росії з-за планованого союзу з Наполеоном і симпатії до західного укладу життя.
Проте пізніше історикам вдалося знайти низку документів, які докорінно змінили уявлення про особу імператора. Як виявилося, Павло I був дуже освіченою людиною, відмінно розбиралися в архітектурі та мистецтві. У нього був свій погляд на зовнішню і внутрішню політику, причому імператор мав всі шанси на те, щоб домовитися з Бонапартом і об’єднати армії обох країн. За короткі чотири роки свого правління імператор підписав велику кількість реформаторських указів, які повинні були повністю змінити становище народу в Росії. Проте всім його ідеям і мріям не судилося втілитися в життя. Крім однієї єдине – про будівництво власного замку.
Інженерний замок (Михайлівський) став його справжнім дітищем, продуманим і зведеним в самі короткі терміни. За фатальним збігом обставин саме це місце і стало його останнім життєвим притулком, адже в стінах замку Павло I зустрів свою страшну смерть. Вважається, що його дух так і залишився в Інженерному замку. Приведення імператора досі блукає в його стінах, лякаючи доглядачів музею і припізнілих відвідувачів.
