Імміграція в Європу
Іммігранти в Європі у другому десятилітті XXI століття перетворилися в справжню проблему. Так, на початку 2017 року Італія прийняла близько 100 000 іммігрантів з Лівії. Ця європейська країна відчуває такі ж проблеми, що й роком раніше Греція. Італія просить допомоги в інших країн Європи, в той час як її сусіди, Швейцарія, Австрія і Словенія, намагаються закрити кордони і не пустити потік мігрантів в центр Європи.
Європейське Співтовариство (ЄС) не має на даний момент скоординованої програми дій, спрямованої на вирішення загальноєвропейської проблеми іммігрантів, яка раніше існувала в Греції, а в даний час існує в Італії і зароджується в Іспанії.
Однією з основних причин виходу Великобританії з ЄС (брексит) можна назвати велику кількість іммігрантів. У самій Великобританії, в порівнянні з рештою Європи, найменше іммігрантів, це, тим не менш, не зупинило гасла, що пропагують національну ненависть в цій державі.
Країни еміграції
Всі іммігранти – це люди, які їдуть зі своєї рідної країни за однією з двох причин:
- Унаслідок війн на Близькому сході і в Африці, тобто це біженці, які шукають притулок в країнах Європи.
- З чисто економічних причин, так як країни еміграції відносяться до нерозвиненим країнам, в яких велика частина населення страждає від голоду та нестачі питної води.
Наприклад, у результаті війни в Сирії близько 1 млн. біженців, які попросили притулку в Європі.
Основними нерозвиненими еміграційними державами є Кот-Д’івуар, Гвінея, Гамбія, Сенегал і Гамбія, а також країни центральної Азії.
