Інші аспекти
Не можна забувати і про освітлення. Натура повинна бути в такому місці, щоб на нього не падало пряме сонячне світло. Штучного освітлення також не повинно бути багато. Зайве освітлення виявляє зморшки і нерівності на шкірі натурниці, що значно вплине на красу картини. Освітлення повинне бути розсіяним і обов’язково виходити з єдиного джерела. До того ж при надмірному світлі обличчя моделі буде виглядати більш напруженим.
Не завадило б також дізнатися психологічну складову людини, з якого художник змальовує. Для цього треба поговорити з моделлю, дізнатися, з кого складається її оточення, які в неї думки, дізнатися її погляди на певні речі. Зблизившись з моделлю, майстру буде простіше вибрати стійку, а також створити своє чергове твір мистецтва.
Вправа, щоб призвичаїтися
Звичайно, змалювати з натури тільки звучить легко, насправді ж усе виглядає інакше. У недосвідченого художника, швидше за все, на перших порах зображення моделі будуть виходити непропорційно. Що ж робити в такому випадку?
Перш ніж приступати до натури, майстер повинен попрактикуватися в своїй уяві. Для початку потрібно просто сісти і “вичавити” той самий образ з себе. Спочатку буде виходити кострубато, але з часом рука призвичаїться, і вибір пози людини для малювання більше не буде проблемою, і про непропорційність можна буде забути.
Також хорошим варіантом буде змальовування з фотографій. Бажано вибирати якісні фотографії, щоб бачити всі деталі. Тут завдання легше, так як модель зображена і порухатися вона вже не зможе, що докорінно полегшує завдання.
Ще однією чудовою вправою буде використання двох різних поз для того, щоб намалювати одну. Їх можна взяти в інтернеті. Вони будуть виступати в якості максимального відхилення від тієї, яка вимагається. Наприклад, художнику потрібні пози для малювання пірнаючих дівчат. Першим прикладом стане просто пірнаюча дівчина, а за друге максимальне відхилення можна взяти дівчину, вытянувшую руки вперед. Таким чином, подумки з’єднавши ці обидві стійки, художник прийде до бажаного результату.
