Аналіз вірша за строфам
“Я тобі нічого не скажу” починається із звернення ліричного героя до своєї другої половини. Він говорить про деяку таємницю – “що я мовчачи повторюю”, яку ні за що не відкриє навіть натяком, щоб не турбувати дорогої людини. У другій строфі герой твору порівнює своє серце з нічними квітами: вдень вони сплять, як і душа поета, вимушена приховувати справжні почуття, а до ночі, коли нещасний залишається наодинці з собою, “серце цвіте” в думках про наймилішу людину, якого немає поруч.
У третій строфі поет продовжує розпочату думку, називаючи свою груди “втомленою і хворий”, так як змучені його душа і серце. Але вечірній повітря освіжає серцеву рану – можливо, з колишньої коханої герой часто гуляв вечорами серед ароматів нічних квітів. Вірш завершується тими ж рядками, з яких почалося – незважаючи на душевний біль та болісні спогади, герой ні за що не потривожить жінку своєї справжньої життя особистими спогадами про жінку з минулого, а тому він ніколи і нічого не розповість.
