Селюк і хабалка – ідеальна пара?
У хабалки є побратим серед чоловічого населення – це селюк. Словник визначає його так: «Грубий, неосвічений чоловік». Вишуканість манер йому невідома, про завоювання культури він теж не чув. Причому є цікава деталь, яку ми розкриємо вже в образах.
Якщо хлопець просто розумний, як, наприклад, Форрест Гамп, але в нього добре серце, його ніхто й ніколи не назве мужланом. Так говорять тільки про грубі і злих людей, які до того ж упираються у своєму невігластві. Відмінний образ мужлана створив Роберт Де Ніро у фільмі «Життя цього хлопця» (1993).
Якщо згадувати подібний жіночий приклад, то приходять на розум мати Попелюшки і Еліза Дуліттл – героїня п’єси Бернарда Шоу «Пігмаліон». Перша – нахаба, незважаючи на вишукані наряди, а у другої прекрасна душа. Правда, це стає зрозумілим тільки в ході розвитку сюжету. Еліза спочатку справляє враження саме хабалки, але воно оманливе.
Щодо питання, поставленого в заголовку, варіантів розвитку два:
- або селюк і хабалка створюють замкнуту систему з двох елементів і злобно сміються над усім іншим світом;
- подібне не зможе виносити подібне, і вони відштовхнутися один від одного так далеко, наскільки це взагалі можливо.
Якщо спостерігати за життям, то вона надає досліднику сценарії як першого спрямування, так і другого. Мораль така: всім потрібна споріднена душа, хоч і розуміння останнього словосполучення в даному випадку своєрідно.
