Майстерність перекладу, або Відчуття дежавю
Ленін закликав нас: «Вчитися, вчитися і ще розучитися!» Фраза, вимовлена Троцьким, також закликає молоде покоління вчитися. Безумовно, лідери та «отці» революції читали Маркса, у працях якого є такий чудовий вислів: «Як багато треба вчитися, щоб хоча б трохи знати!» Кому першому прийшла в голову ця чудова думка? Це стає вже неважливо, а важливо те, що сама думка виявилася правильною. Доказом цього факту служить сам час, роки, що минули в історії країни, доводять правоту і неспростовність сказаного. Так що, молоді люди, продовжуйте гризти граніт науки.
«Гриземо» – значить живемо!
Все з часом змінюється і розвивається, що є прямою закономірністю життя. Вимоги до молодого покоління зростають. Досить часто можна побачити маленьких діток, вже володіють нескладними навичками роботи на комп’ютері, які ти з маминими і татовими телефонами. Звичайно ж, це відбувається завдяки індустрії комп’ютерних ігор, які навчають і розвивають, і, звичайно ж, розважають. І вже на свій перший ювілей п’ятирічка отримує не тільки м’ячик і ляльку, а (як це досить часто спостерігати) свій перший планшет.
Сучасний світ вимагає від дітей вже з дитсадівського віку. Це ж просто чудово! А малюкам-олівцям доводиться з подвоєною силою ще молочними зубами пробувати на смак «граніт науки». Значення («гризти граніт науки») можна звести до одного-єдиного слова – вчитися.
У смисловому «спорідненість» в літературі можна зустріти висловлювання видатних діячів свого часу, наприклад, Суворов говорив: «Важко в навчанні – легко в бою», – а в оповіданні «Моє життя» Антона Павловича Чехова є такий вислів: «нам потрібно Вчитися, вчитися і вчитися». Англійський філософ Френсіс Бекон подарував світу таку фразу: «Знання – сила!» А стародавні римляни виховного процесу повторювали фразу своїм дітям: «Повторення – мати навчання!» Так, безумовно, варто вчитися завжди, хоча б тільки для того, щоб довести своїм вчителям. Як говорив Леонардо да Вінчі: «Жалюгідний той учень, який не перевершує свого вчителя».
