В сучасній літературі
Про магічної чаші йдеться у згаданому романі Дена Брауна. Сюжет твору заснований на книзі «Свята кров і Святий Грааль», що вийшла в 1982 році. Автори книги – М. Бейджент, Р. Лінкольн, Р.. Твір написано в дусі езотерики та альтернативної історії. Автори представили гіпотезу про існування якогось таємного суспільства, існуючого вже на початку десятого століття. У нього нібито входили в різний час великі люди, серед яких були і Ісаак Ньютон, і Леонардо да Вінчі.
Орден тамплієрів, тих самих лицарів, які охороняли Грааль, створений членами таємного товариства. Мета цієї організації – відновлення династії Меровінгів, яка правила франками з п’ятого по сьоме сторіччя.
Автори цієї книги висловили досить шокуючі версії. Так, вони стверджують, що представники роду Меровінгів, – нащадки Ісуса Христа. У Спасителя була дружина – Марія Магдалина, предком якої був цар Давид. Святий Грааль – це труба Марії Магдалини, яка мала священне монарше походження. Колись церква зробила спроби знищити всіх представників роду Меровінгів – таким чином Папа Римський зміг би отримати владу. Але їй це не вдалося.
Книга «Свята кров і Святий Грааль» справила сильний вплив на сучасне мистецтво. З кінця вісімдесятих у світ почали виходити різні художні твори, в яких головним мотивом служила версія, запропонована Бейджентом, і Лінкольном. Серед таких книг – «Маятник Фуко» У. Еко, серія «Діти Грааля» П. Берлінга.
Грааль згадується у творах таких письменників, як Артур Мейчен, Чарльз Вільямс, Умберто Еко, Майкл Муркок, Гаррі Гаррісон і навіть Олександр Солженіцин.
В переносному сенсі Грааль – заповітна мрія, щось недосяжне або важкодосяжним.
