Облога Севастополя
В ході Кримської війни 1853-1856 рр. оборона Севастопольської фортеці займає особливе місце, ставши символом мужності і стійкості захисників міста, а також самої затяжної і кровопролитної з обох сторін операцією військ коаліції проти російської армії.
У липні 1854 року російський флот був заблокований в Севастополі переважаючими силами противника (кількість кораблів об’єднаної коаліції перевищувало сили російського флоту більше, ніж у три рази). Основні військові кораблі коаліції були паровими залізними, тобто, більш швидкохідними і стійкими до пошкоджень.
Щоб затримати ворожі війська на підходах до Севастополя, росіяни почали військову операцію на річці Альмі, недалеко від Євпаторії. Однак бій виграти не вдалося і довелося відступити.
Далі почалася підготовка російськими військами із залученням місцевого населення фортифікаційних укріплень для оборони Севастополя від бомбардувань противника з суші і з моря. Керував обороною Севастополя на цьому етапі адмірал Корнілов Ст. А.
Оборона була проведена за всіма правилами фортифікації і допомогла захисникам Севастополя протриматися в облозі майже рік. Гарнізон фортеці становив 35 000 чоловік. 5.10.1854 року відбулася перша морська і сухопутна бомбардування укріплень Севастополя військами коаліції. Обстріл міста проводився майже 1500 гармат одночасно з моря і з суші.
Ворог мав намір зруйнувати фортецю, а потім взяти її штурмом. Всього було проведено п’ять бомбардувань. В результаті останньої зміцнення на Малаховому кургані остаточно зруйнувалися і війська противника здійснили штурм.
Після взяття висоти “Малахов курган” війська об’єднаної коаліції встановили на ньому гармати й почали обстріл захисту Севастополя.
Коли впав другий бастіон, лінія оборонних споруд Севастополя виявилася серйозно пошкодженої, що змусило командування дати наказ до відступу, яке проводилося швидко і організовано.
За час облоги Севастополя загинуло понад 100 тис. росіян і більше 70 тис. військ коаліції.
Залишення Севастополя не призвело до втрати боєздатності російської армії. Відвівши її на навколишні висоти, командувач Горчаков встановив оборону, отримав підкріплення і був готовий продовжити бій.
