Тіньова гра учасників конференції
Генуезька конференція почалася з офіційних бенкетів і почестей один одному. У подібному ключі вона проходила. Справжні політичні ігри часто відбувалися поза офіційних заходів.
На засіданнях приймалися резолюції з загальними формулюваннями, відозви і ноти. А за лаштунками укладалися союзи і визначалася доля багатьох держав. Генуезька конференція 1922 року показала крайню застарілість дипломатичних принципів тогочасної дипломатії. Лідери Британії, Франції та Італії вважали недоречним визнання Радянської влади і тим більше зменшення репарацій з Веймарської республіки.
Делегацією від СРСР було запропоновано часткове відшкодування боргу в обмін на кредити та надання пільг радянської промисловості. Проте по цьому пункту яких-небудь серйозних угод досягнуто так і не було.
Генуезька конференція: цілі та підсумки
Західні держави-переможці у Першій світовій війні розглядали конференцію, як можливість утвердити своє лідерство в Європі і встановити стосунки з Німеччиною та СРСР на основі цих позицій. Радянська ж сторона, як і німецька, хотіла домогтися міжнародного визнання і розірвати торговельну блокаду. Генуезька конференція 1922 року не змогла задовольнити практично ні одну із заявлених цілей.
