Генуезька конференція – масштабний міжнародний політико-економічний форум, на якому вирішувалася доля післявоєнної Європи.
Конференція супроводжувалася скандалами, закулісними інтригами, і в середовищі істориків досі не сформувалося єдиної думки щодо її підсумків. Зустріч є показовою для політичної системи міжвоєнного періоду. Вона чітко показала нездатність значної частини політичного істеблішменту західних країн прийняти нові реалії та нові правила гри.
Попіл війни: передумови конференції
Перша світова війна перевернула порядки Європи. Мільйони смертей, міста в руїнах і найсильніший економічний криза назавжди змінили геополітичну систему в світі.
За підсумками війни розпалися чотири найбільші імперії: Османська, Німецька, Австро-Угорська та Російська. Країни-переможці стали встановлювати свій порядок, не рахуючись з думкою сторін, що програли.
До 1922 року, коли пройшла Генуезька конференція, найбільший вплив в Старому світі (Європі) мали Британія і Франція. Впевнені у своїй величі, вони наклали на переможеним Німеччину непідйомні контрибуції, які Веймарська республіка повинна була виплачувати до кінця століття. Також відбулася повна ізоляція тільки що утворився Радянського Союзу.
