Успіх чи ілюзія?
Пісні та фортепіанні твори Шуберта набувають велику популярність. Його твори були високо оцінені Бетховеном, кумиром композитора. Але, поряд зі славою, яку знаходить Шуберт завдяки пропагандистській діяльності Фоґля залишаються і розчарування. Симфонії композитора так і не були виконані, опери і зингшпили практично не ставляться. До наших днів 5 опер і 11 зингшпилей Шуберта перебувають у забутті. Така доля спіткала і багато інші твори, які рідко виконуються в концертах.
Творчий розквіт
У 20-х роках у Шуберта з’являються цикли пісень «Прекрасна мірошничка» і «Зимовий шлях» на слова Ст. Мюллера, камерні ансамблі, сонати для фортепіано, фантазії «Блукач» для фортепіано, а також симфонії – «Незакінчена» № 8 і «Велика» № 9.
Навесні 1828 року друзі композитора організували концерт з шубертовских творів, який відбувся в залі Товариства любителів музики. Отримані від концерту гроші композитор витратив на придбання першого в його житті власного фортепіано.
Смерть композитора
Восени 1828 року Шуберт несподівано тяжко захворів. Його муки тривали три тижні. 19 листопада 18128 року Франца Шуберта не стало.
Минуло лише півтора року з того часу, коли Шуберт брав участь у похоронах свого кумира – останнього віденського класика Л. Бетховена. Тепер же на цьому кладовищі поховали і його.
Ознайомившись з коротким змістом біографії Шуберта, можна зрозуміти сенс напису, яка була висічена на його надгробку. Вона оповідає про те, що в могилі поховано багатий скарб, але ще більш прекрасні надії.
