Протест творчої інтелігенції
Проект Ейфеля був прийнятий, проте далеко не всім він припав до смаку. Чимало консервативно налаштованих представників французької культури сприйняли проект в багнети. В одній із французьких газет з’явилося гнівного листа начальнику виставки з вимогою не допустити зведення «залізного чудовиська» у центрі Парижа, яке загрожувало класичного вікового стилю міста.
Іронізуючи з приводу проекту, споруду називали «скелетом дзвіниці» і, цілком очікувано, Вавилонської вежею. Під листом підписалися Гі де Мопассан, Олександр Дюма-син, Поль Верлен. У Ейфеля тоді пішло чимало сил і часу на те, щоб заспокоїти і припинити гнівні випади обурених діячів культури.
Будівництво
Незважаючи на всі складнощі, Ейфелю вдалося приступити до зведення вежі. Будівництво було завершено трохи менше ніж за два роки. Роботи завершилися настільки швидко завдяки деталізованим кресленнями із зазначенням розташування деталей, раціональної організації праці, використання прогресивних за тодішніми мірками технологій, високої кваліфікації робітників. Крім того, більшість деталей були виготовлені завчасно, у них заздалегідь були пророблені отвори для кріплення. З Ейфелем співпрацювало більше 70-ти вчених, інженерів, управлінців. У подяку за це їх імена відображені на чотирьох сторонах парапету під першим ярусом.
