Західні політики та дипломати назвали зовнішньополітичний курс СРСР 60-80 років минулого століття доктриною Брежнєва. Рік конкретно назвати не представляється можливим, так як політика, як уже зазначалося, проводилася протягом 60-80 років ХХ століття, але саме поняття з’явилося в 1968 році. Коротко кажучи, СРСР залишав за собою право втручання у справи країн соціалістичного табору, щоб забезпечувати політичну стабільність і тісна співпраця. Крім того, планувалося активну взаємодію з військових питань з країнами третього світу, лояльними до Радянського Союзу.
Політика попередників Брежнєва
Поява доктрини Брежнєва не можна розглядати окремо від політичних дій його попередників. Так, Ленін робив наголос на захисті від зовнішніх супротивників і вважав необхідністю виховання нової (пролетарського) офіцерського складу, а Сталін організував найбільшу в світі армію, оснащену необхідним озброєнням і військовою технікою.
Політику Микити Сергійовича Хрущова у зовнішній політиці можна охарактеризувати словами «нарощування сил». Керівник комуністичної партії робив наголос на розвитку ядерної зброї, військовому освоєнні космосу і початку військової допомоги країнам третього світу. Брежнєвська політика – продовження нарощування сил.
