Війна з Францією
Взаємини Франції та Англії завжди були неоднозначними. Дві великі держави на протязі всього існування діяли в своїх інтересах. Особливо ситуація почала загострюватися в кінці 40-х років 18-го століття. Військове зіткнення було неминуче.
Як свідчить біографія, Джордж Вашингтон, до того часу вже начитаний, натренований і досить досвідчений полководець, у 1754 році був поставлений на чолі кількох віргінських полків. Вже на початку операції загін Вашингтона зазнав нищівної поразки. Французи значно перевершували в числі, що стало основною причиною програшу.
Однак молодого командира не звинуватили у невдачі, навпаки, уряд подякувало Джорджа за виявлену хоробрість, мужність і самовіддане служіння вітчизні. Тим часом військові дії зменшили свої обороти, протягом наступного року справи йшли досить мирно: держави зволікали у прийнятті рішень.
Повернення на фронт
Після першої і відразу невдалої операції Вашингтон «пішов з поля бою» і повернувся до себе в маєток, проте мирне життя тривало недовго. Віргінія знову зіткнулася з французами. Катастрофа була неминуча, і тоді англійський уряд вирішило надати підтримку і виділив два полки під командуванням генерала Бреддока.
Війська були направлені в колонію, проте генерал не був готовий взяти на себе весь тягар відповідальності і командувати всім самостійно. Джордж прибув на поле бою в якості помічника Бреддока. Біля річки Мононгахеле відбувся великий бій між двома військами. Знову сторона Вашингтона зазнала нищівної поразки. Генерал був убитий, а його помічник із залишками війська дивом зумів не потрапити в полон.
