Діуретики: список препаратів, механізм дії, класифікація

Побічні прояви

Перед початком лікування пацієнту необхідно знати про те, що сечогінні засоби в деяких випадках викликають небажані ефекти. Проблеми з’являються при самостійному виборі препаратів, особливо найсильніших петльових діуретиків, а також при самостійному продовження лікувального курсу та збільшенні дозування. Тривалість і сила небажаних проявів визначаються типом сечогінного препарату.

Найчастіше спостерігаються такі побічні ефекти:

  • надмірна втрата калію;
  • нудота;
  • гіпертонічний криз;
  • головні болі;
  • посилення вмісту азоту в крові;
  • набряк мозку і легенів (петльові діуретики);
  • болі в грудині;
  • недостатність нирок;
  • судоми;
  • цироз печінки.

Діуретики при захворюваннях сечовивідних шляхів і нирок

Оптимальний засіб підбере уролог або невролог. Часто необхідна консультація кардіолога: пацієнти з нирковими патологіями страждають від проблем судин і серця, артеріальної гіпертензії. Для профілактики набряків і тривалого використання підходять відвари, засновані на лікарських травах, або слабкі діуретики. Вибирати сечогінний хімічний засіб самостійно або за порадою сусідів і родичів не можна.

Препарати з сечогінною дією виписуються тільки індивідуально. Порушення правил часто викликає тяжкі наслідки для пацієнта, викликає гіпертонічний криз. Найбільш ефективні препарати-діуретики зі списку:

  • «Цистон». Ефективний і безпечний препарат при нефролітіазі, сечокам’яної хвороби та пієлонефриті. Таблетки виписуються навіть вагітним жінкам і дітям.
  • «Фуросемід». Сильний петлевий діуретик з гарною ефективністю, який швидко знімає набряклість. Використовується тільки під лікарським контролем.
  • «Фитолизин». Препарат з природними маслами і фітоекстрактів для перорального використання. Протизапальний, сечогінний і бактерицидний вплив. Зміцнює імунну систему, запобігає ймовірність рецидивів при пієлонефриті і циститі.
  • «Монурель». Препарат з протимікробну, протизапальну та сечогінну дією. В пігулках міститься багато сухого журавлинного екстракту і аскорбінова кислота.

При патології сечового міхура і нирок застосовуються трав’яні відвари. Фахівці радять заварювати фенхель, траву мучниці, березові бруньки і листя, брусничні листя, перцеву м’яту. Добре допомагають журавлинний морс і відвар шипшини.