Початківці користувачі тільки осягають всі премудрості комп’ютера. І для багатьох сленг, яким користуються просунуті користувачі, різні “гуру”, девелопери, програмісти і хакери, – просто фількіна грамота. Деякі слова здатні поставити в безвихідь навіть дуже освіченої людини. Наприклад, “дистрибутив”. Це що взагалі за звір? Багато хто й гадки не мають, хоча користуються цією штукою досить часто. Що ж це таке? Спробуємо розібратися в цьому питанні.
Поняття “дистрибутив”
У професійному середовищі дистрибутив – це набір файлів, підготовлених для установки. Такий набір включає в себе всі необхідні компоненти, сам інсталятор і додатковий контент. Це можуть бути як інсталятори програм, так і установники операційних систем. В сучасних реаліях поняття дистрибутиву найчастіше застосовується для позначення способу якої-небудь операційної системи, підготовленої до установки. Все це почалося з легкої руки авторів численних збірок ОС.
Так, існують дистрибутиви Linux і Windows. Часто дистрибутивами називають і спеціальні збірки ОС, в яких було щось змінено для забезпечення максимального швидкодії або в ім’я конфіденційності. Однак застосування цього терміна виключно до установчих образам операційних систем не є правильним. Проте всі вже звикли до такого тлумачення поняття. Ми теж не будемо вдаватися в тонкощі тлумачення даного терміна і будемо розглядати його в контексті ОС.
Дистрибутиви програм
У сегменті програмного забезпечення дистрибутив – це комплекс файлів і програма для установки якого-небудь складного пакетного софту. Продукти на кшталт “Фотошопу”, “Пиннакла”, “Автокад” як раз і мають свої дистрибутиви. Вони відрізняються версією, набором функцією, редакцією (“Про”, “Початкова” і так далі) і багатьом іншим. Однак якщо дивитися глибше, то інсталяційний файл будь-якої програми (навіть найменшої) можна назвати дистрибутивом. Адже будь-інсталятор має всі ознаки розглядуваного нами комплексу: необхідний набір файлів і скрипт для встановлення програми. Однак кращі дистрибутиви – це ті, що встановлюються без помилок і не мають проблем у подальшій роботі. А тепер перейдемо безпосередньо до операційних систем.
ОС від “Майкрософт”
Дистрибутиви Windows на даний момент є найпопулярнішими. Вони б’ють всі рекорди по завантаженнях. Офіційні образи MSDN, що знаходяться на серверах компанії з Редмонда, теж є дистрибутивами. Але в них не провадилося ніяких змін. Вони являють собою чисту операційну систему. Головна відмінність цих версій від тих, що поширюються на дисках, в тому, що останні дистрибутивами ніяк не є, так як це форма розповсюдження програмного забезпечення в електронному (цифровому) вигляді. На даний момент є купа дистрибутивів Windows на торрент-трекерах. Але там часто викладаються збірки, в яких попорпалися криворукі ентузіасти. Тому працездатність таких образів під великим питанням.
Актуальні дистрибутиви “Віндовс”
Найцікавіше, що повноцінного дистрибутива Windows 7 на офіційних серверах “Майкрософт” вже немає. Компанія вважає цю ОС застарілою. І тому не дає користувачам качати її та встановлювати, просуваючи горезвісну “десятку”. Бідним користувачам залишається тільки качати “сімку” з торрент-трекерів. Така ж доля спіткала і “Віндовс 8”. А ось дистрибутив Windows 10 до цих пір можна скачати офіційно. Напевно, так і буде, оскільки “десятка” – фінальна ОС від “Майкрософт”. Тим не менш багато користувачів до цих пір сидять на “сімці” і активно скачують образи цієї операційної системи з сумнівних сайтів. А взагалі, “десятка” – досить непоганий Windows-дистрибутив. Драйвер на відео часто в ньому присутня. Але хороший він тільки з точки зору структури.
Вільні ОС
До них відносяться дистрибутиви Linux, яких є незліченна безліч. Вони поділяються на “убунтоподобные” і “арчеподобные”. Перші ґрунтуються на пакетної базі ОС “Убунту” і підтримують виключно DEB-пакети. Другі ж походять від “Арч Лінукс” і використовують в якості пакетного менеджера RPM і Yahourt. Що стосується комфорту у використанні, то “убунтоподобные” ОС більш дружні до користувача. Їх інтерфейс більше підходить простій людині. Як і процес установки. Що ж стосується систем, заснованих на “Арче”, то тут треба володіти неабиякими знаннями навіть в процесі установки. Не кажучи вже про налаштування операційної системи та встановлення драйверів.
Відмінність “Віндовс” від “Лінукс”
Основна відмінність цих образів від дистрибутива Windows 7 в тому, що GNU Linux поширюється по ліцензії. Це означає, що за використання цієї операційної системи у користувача не попросять ні копійки. Також “Лінукс” більш безпечний, ніж “Віндовс”. Це доведено різноманітними тестами. Не варто забувати і про приватності. Дистрибутиви Windows 10 мають вбудовані шпигунські модулі, які передають всю інформацію в “Майкрософт”. За словами представників компанії, це необхідно для поліпшення “Віндовс”. А в “Лінукс” такого і близько немає. Тому найкращий дистрибутив – це “Лінь”. Раніше звичайні користувачі не могли користуватися “линуксоподобными” операційними системами, так як їх встановлення та налаштування вимагали наявності своєрідних навичок. Але тепер це в минулому. Все більше людей замислюються про перехід на “Лінукс”. Його популярність неухильно зростає. А це означає, що до компанії Білла Гейтса довіри все менше і менше.
“Дистрибутив” в загальному сенсі
Найцікавіше, що в наш час навіть мобільні операційні системи можуть іменувати дистрибутивами. Наприклад, версії ОС “Андроїд” так називають. Але ця система заснована на “Лінукс”. Так що нічого незвичайного в цьому немає. А от називати так iOS вже неправильно. Тим не менш, такі випадки непоодинокі. Проте роблять це люди, які незнайомі з визначенням даного поняття. Називати так мобільні системи не годиться, так як вони позбавлені установника та інсталюються на гаджет виключно методом прошивки. У цьому і полягає відмінність прошивки від дистрибутива. І ці поняття треба розділяти. Тільки так можна стати грамотним користувачем. Адже той, хто плутає поняття, рано чи пізно зробить помилку, яка залишить юзера зовсім без комп’ютера. А все тому, що він просто переплутає терміни і, скажімо, замість термопасти намажет на процесор яку-небудь іншу субстанцію. Але це як приклад. А тепер розберемо ще один вид дистрибутива.
Дистрибутиви продуктів від Apple
Ні для кого не секрет, що у ноутбуків від Apple і моноблоків своя екосистема. У цих продуктах використовується операційна система MacOS. Вона відноситься до “юниксоподобным” і відрізняється винятковою закритістю. Проте для цієї ОС є своє програмне забезпечення. До речі, досить адекватне. Варто врахувати, що програмні продукти для дизайнерів (“Фотошоп”, “Скетч” та інші) спочатку випускаються для “Маків”. І тільки потім мігрують на “Віндовс”. А це означає, що спеціалізовані продукти для “Маків” мають свої дистрибутиви. Вони поширюються в образах формату DMG. Особливістю цього формату є те, що побачити його можна тільки під MacOS. У “Віндовс” чи “Лінукс” такі образи не відкриються. Хоча спеціалізовані програми на це здатні. Але особливої користі від цього не буде, так як запустити програми, запаковані в ці дистрибутиви, все одно не вийде.
Висновок
Отже, дистрибутив – це набір файлів і скрипт установки, запакований в образ певного формату для подальшої установки на комп’ютер. Така форма установника характерна для продуктів, які розповсюджуються в електронному вигляді. Найбільш звичні дистрибутиви – образи операційних систем, підготовлених для установки. До них належать образи як “Віндовс”, так і “Лінукс”. У програм під MacOS свої дистрибутиви. Особливо це стосується серйозних продуктів. Однак мобільні операційні системи називати таким терміном не можна. Тепер ви все знаєте про це поняття і не будете робити прикрих помилок при дефініції того чи іншого майстра. І слово “дистрибутив” більше не буде вводити вас в замішання.
