Десенсибілізація – це що? Визначення та поняття

Спогади про невдачі і страхи часом глибоко ховаються в підсвідомості людини, залишаючись там довгі роки. Іноді вони дають про себе знати. Причому відбувається це, як правило, в самий невідповідний момент, наприклад, в процесі проведення відповідальних переговорів. Придушити подібні спогади мало кому вдається зусиллям волі. Неприємні відчуття часом настільки переповнюють людину, що він, здається, знову переживає найбільш неприємні життєві моменти.

Самостійне подолання панічного нападу під силу далеко не кожному. Для усунення подібної проблеми краще всього звернутися за допомогою до психолога або психіатра. Фахівець допоможе позбутися від подібного стану не тільки за допомогою медикаментів, але й використовуючи спеціальні психотерапевтичні методики.

Один з найбільш ефективних способів, який дозволяє усунути деструктивні страхи і негативні переживання, – десенсибілізація. Що це за метод? Спробуємо розібратися в даному питанні.

Визначення поняття

Десенсибілізація – це одна з психотерапевтичних методик, застосування якої сприяє проведенню корекції поведінкової реакції. Основною спрямованістю даного способу є зниження чутливості людини до об’єктів або ситуацій, які викликають у нього страх.

Слово, що означає це поняття, має латинські корені. У перекладі з цієї мови «десенсибілізація» – це не що інше, як «зниження чутливості». Сам термін був запозичений із сфери фотографії. Саме тут має місце процес, що знижує чутливість плівки. Відомо це поняття і в медицині. У даній сфері десенсибілізація – це усунення алергічних реакцій, вироблене шляхом поступового введення в організм алергенів. Подібна дія дозволяє привчатися до правильної реакції на них.

Розробка унікального способу

Метод десенсибілізації з’явився завдяки працям Ф. Шапіро. Цей вчений розробив психотерапевтичний метод з метою лікування пацієнтів від таких ситуацій, в яких вони відчувають сильні емоційні переживання.

Найпоширеніші відчуття, з якими дозволяє боротися десенсибілізація, – це негативна напруженість, тривога і страх. Ф. Шапіро стверджував про те, що людина, що переніс психологічну травму, починає викривлено, автоматично і абсолютно невірно інтерпретувати посили, що асоціюються у нього з жахливою ситуацією. В момент страху подібні переживання закладаються у таких віддалених куточках підсвідомості, куди доступу просто немає. Після цього індивід автоматично починає реагувати на ті або інші подразники, хоч трохи нагадують йому травмуючу подію. При цьому людина втрачає почуття вибору. На все він починає реагувати автоматично.

Застосовуючи метод десенсибілізації, можна знизити внутрішню напруженість. При цьому підуть тривоги і страхи, людина стане більш адекватно реагувати на лякаючі події і тривожні предмети.

Крім Шапіро, розробкою і впровадженням в практику даного методу займалися Вольпе, Уолл і Луте.

Фізичні прояви страхів

Психологічні травми, боязнь польотів, а також різні стреси знаходять свій негативний відбиток не тільки на людській психіці. Вони безпосередньо впливають і на тіло, що володіє власною пам’яттю, що є здатністю організму інстинктивно виявляти реакцію на зовнішні подразники.

Наприклад, коли ми відчуваємо небезпеку, в крові виробляється багато гормонів, в числі яких знаходиться адреналін. Ці речовини здатні викликати м’язові затиски і спазми, а також блокування деяких нервових вузлів. Зовні подібна реакція страху виражається:

– засклянілим поглядом, якщо стався різкий спазм м’язів очей;

– параліч тіла, при якому людина втрачає здатність руху;

– завмерлим диханням, що свідчить про спазмі м’язів, що знаходяться в грудній клітці, коли біль приходить навіть після невеликого вдиху;

– уповільненим або посиленим серцебиттям, що викликане утворенням у крові великої кількості гормонів;

– підвищеним потовиділенням;

– похолодевшими кінцівками в результаті порушення кровообігу;

– тремором або заїканням, викликаними переляком;

– втратою свідомості.

Мета методу

Тіло людини, який вже давно пережив психотравмуючу ситуацію, але знову зіткнувся з певним її знаковим символом, нагадавши про негативний події, мимоволі стане відтворювати реакцію страху. При цьому у індивіда буквально за одну мить зміниться фізіологічний стан організму.

Психологи стверджують, що на тілі людини закарбовується властивий тільки йому малюнок страху. Він індивідуальний і утворює неповторні поєднання послідовних неврологічних і психологічних реакцій, які спостерігаються в поєднанні із змінами м’язового тонусу.

Так, жертви пограбування часом відчувають сильне серцебиття, шум у вухах і повну або часткову втрату контролю над тілом. Той же, хто пережив важку аварію, страждає від м’язових затисків в шийно-комірцевої області, болі в тих частинах тіла, які постраждали в пригоді, а також відчуває уповільнений хід часу.

Для того щоб уникнути подібної реакції організму на стрес, спеціаліст при застосуванні методу десенсибілізації починає робити навіювання пацієнту, поступово вводячи його в розслаблений стан. Досягти подібного ефекту дозволяють і дихальні вправи. Далі проводиться довірча бесіда. Психологом пропонується знову відтворити психотравмуючу ситуацію. При цьому пацієнту необхідно відтворити проблему з різним ступенем видалення або наближення, а також представити різні варіанти розвитку ситуації. При чергуванні тривожного і спокійного стану людина переглядає своє ставлення до страху, а також вчиться контролювати реакцію, що виникає на спогади про стресовій ситуації.

Поняття систематичної десенсибілізації

У розглянутій методиці існує безліч напрямків. Одним з них є систематична десенсибілізація. Подібний спосіб був запропонований Д. Вольпе.

Метод систематичної десенсибілізації заснований на тому, що всі неконтрольовані і неадекватні реакції людини – це не що інше, як наслідок тривоги і страху. Індивідуумом уявна лякає ситуація випробовується настільки ж яскраво, як якщо б він потрапив у неї насправді. Психологи при цьому використовують метод поглинання. У чому він полягає? Лякаючий посил поглинається іншим, асоціюється з чимось добрим і позитивним. І якщо представники тваринного світу відчувають задоволення від отриманої їжі, то людина цілком здатний знімати з’являються у нього затискачі розслабленням. Вміння проконтролювати своє тіло при виникненні страхітливої ситуації дозволить пацієнтові самостійно здійснити десенсибілізацію.

Суть методу

Систематична десенсибілізація передбачає наступне. При розслабленні людини в його уяві відбувається провокування різних страшних картин. Спочатку це найлегші подання або зовнішні подразники, які поступово посилюються і стають страшними. На кожному етапі людині необхідно зберігати спокій або привчати себе до розслабленню. Зрештою при настанні в уяві самої жахаючої картини він повинен відчути себе розслабленим.

Проведення систематичної десенсибілізації може не дати належного ефекту, якщо пацієнт має вторинну вигоду від свого страху. Наприклад, жінка, яка страждає агорафобією, таким чином намагається утримати жаліє її чоловіка.

Метод специфічної десенсибілізації

Цей спосіб, яким займався Якобсон, поділяється на три етапи. Першим з них є вивчення пацієнтом прийомів проведення м’язової релаксації. Другий етап полягає в побудові ступенів ієрархії страшних подій. Далі слід безпосередньо сама десенсибілізація, яка являє собою релаксацію в момент трагічної події.

Побудова ієрархії негативних подій

Даний етап є найбільш важливим у методиці специфічної десенсибілізації. Справа в тому, що у кожної людини існує безліч страшних явищ і подій. Саме тому необхідно «розкласти по поличках», щоб дізнатися, які з страхів діють на психіку менше, а які є самими страшними. Такий процес повинен контролюватися психотерапевтом, який може змінювати якась ситуації. Причому при створенні переліку негативних подій в нього включаються ті страхи, які людиною були вже випробувані. Необхідно включити в список і ті ситуації, з якими він може зіткнутися.

Позбавлення від страхів

Протягом одного сеансу відбувається опрацювання до 4 негативних ситуацій. Першим з них береться найменш лякає. Людиною вона подається протягом 5-7 секунд, після чого повинно слідувати 20-секундне розслаблення. Подібне повторюється кілька разів. Завершення роботи з негативною ситуацією можливо тільки в тому випадку, коли людина стає повністю розслабленим і не боїться лякав його раніше явища. Далі опрацюванню підлягає інший страх. Він вибирається з більш високій сходинці ієрархії і є більш страхітливим, ніж попередній.

Часом людина на якомусь етапі не може розслабити свій організм. В такому випадку психотерапевт повертається до попередньої, менш страшної ситуації. Головним у такій методиці є зворотний зв’язок. Пацієнт може відкрито розповісти лікареві, чи зміг він розслабитися при поданні ним небезпеки або все ще продовжує боятися.

Ефективність десенсибілізації доведена як при численних страхи, так і при монофобиях. Існують такі ситуації, повернутися в які людині дуже складно. Утрудненою з’явиться і їх опрацювання.

Що стосується неспецифічної десенсибілізації, то вона знаходить своє застосування в медицині у вигляді використання антигістамінних препаратів при лікуванні алергії, а також проведення тканинної та аутогемотерапії, які надають стимулюючу і розслабляючу дію.

Розробка техніки ДПДГ

Впоратися з панікою і назавжди усунути бентежний страх дозволить десенсибілізація рухом очей. Подібна методика дозволяє усунути має місце занепокоєння всього за один-два сеанси.

ДПДГ (десенсибілізація та переробка рухами очей) являє собою спосіб зміни негативних спогадів про тих чи інших ситуаціях. Техніка була розроблена в 1989 р. Френсин Шапіро. У той період її емоційний стан було гнітючим. Вона захистила докторську, і від неї пішов чоловік. До того ж у жінки був діагностований рак грудей. Одного разу, під час прогулянки по парку, Френсин різко відчула поліпшення свого психологічного стану. Вона проаналізувала ситуацію і зрозуміла, що це стало можливим після переміщення погляду то вліво, то вправо при стеженні за «сонячними зайчиками». Дещо пізніше вона провела ряд досліджень по даній темі, а потім розробила й обґрунтувала схему техніки десенсибілізації і переробки рухом очей.

Переваги ДПДГ

Десенсибілізація очей:

– є технікою короткостроковій, що дозволяє прибрати страх протягом двох годин роботи;

– абсолютно безпечна за відсутності втручання у психіку, що дозволяє застосовувати техніку з літніми людьми та з дітьми;

– прозора і зрозуміла для клієнта;

– допомагає у вирішенні величезної кількості проблем, в числі яких гостре горе і тривоги, страх і гнів, стрес і вина, насильство і т. д.;

– може бути застосована пацієнтом самостійно.

Проведення ДПДГ

Процедура позбавлення від страхів і тривог за допомогою даної методики включає в себе проходження декількох етапів. Це:

  • Підготовчий. Він ставить перед людиною мету налаштуватися на роботу. На даному етапі пацієнту потрібно буде згадати неприємні епізоди зі свого життя, здійснюючи одночасно з цим рухи очима вліво і вправо.
  • З’ясування предмета впливу, тобто ситуації, що викликає негативні спогади і страх.
  • Сама десенсибілізація. На даному етапі необхідно усунути негативну емоцію, яку викликає травмуючу спогад. Людина повинна зосередити увагу на трагічну подію минулого, одночасно переміщаючи очі вліво і вправо.
  • Інсталяція. Під час проходження даного етапу ДПДГ пацієнт встановлює позитивне самопредставлення щодо своєї особи. І якщо раніше він думав «Я поганий», то тепер треба говорити «Я хороший». Очі при цьому переміщуються вліво і вправо.
  • Сканування. Даний етап виключає можливість виникнення «тілесних затисків». Для цього після подання трагічної події людина дає собі конструктивну установку, проговорюючи вголос. При цьому увага має бути зосереджена на тілесних відчуттях і їх уявному посилення. Не варто забувати і про рухи очей.
  • Ефективність методики

    Процес опрацювання проблеми при використанні техніки ДПДГ проходить через подвійну фокусування. Людина зосереджує увагу на подіях минулого і виробляє руху очей в сьогоденні.

    Дослідження мозку в цей період довели, що його півкулі в цей момент активуються по черзі. Подібне забезпечує найвищий темп переробки негативних подій минулого і «стирає» виникають при цьому негативні емоції.