Початок кар’єри і прихід успіху
Її дебютним проектом стала молодіжна кінострічка під назвою “Лукас”, в яку юну актрису особисто запросив режисер – Девід Зельтцер. Після цих зйомок Райдер приступила до роботи над наступною роллю. Другим фільмом дівчини стала драма “Кадриль”, що вийшла в 1987 році. Починаючу актрису помітили критики і оцінили по достоїнству її талант. Отримавши чимало хвалебних відгуків за участь в цьому проекті, Вайнона продовжила свій шлях до слави, яку вона здобула вже після наступної ролі.
Чи ексцентричний режисер Тім Бертон міг знайти для своєї комедійної стрічки “Битлджус” більш відповідну виконавицю, ніж юна Райдер. Готична красуня з великими сумними очима, якою була Вайнона, була ідеальним втіленням дочки центральних персонажів – дорослою і зануреною у власну похмуру всесвіт. Проект мав великий успіх як у глядачів, так і у критиків. Фільм був нагороджений “Оскаром” за грим, а Райдер, крім звалилася на неї популярності, знайшла своє коронне амплуа.
Похмура муза
Після “Бітлджуса” за актрисою міцно закріпився образ таємничої представниці іншого світу. Але обмежувати себе рамками однієї іпостасі Вайнона не збиралася. Вона повернулася в полюбилося всім амплуа лише в 1990 році після декількох робіт в більш-менш звичайних проектах. Втім, і серед фільмів про реальному світі Райдер часто обирала для себе героїнь з “темним шлейфом” – таких, як подружка психопата в “Смертельний потяг”.
Але якими б яскравими і запам’ятовуються не були її “прості” персонажі, жоден з них не може зрівнятися з фантастичними ролями актриси. Стрічка “Едвард Руки-Ножиці” режисера Тіма Бертона стала одним з кращих появ Вайнони на екрані. Повернення “готичної музи” до прославив її творця обернулася грандіозним успіхом. Фільм був позитивно оцінений критиками, а збори в прокаті перевищили 80 мільйонів доларів.
Потім послідувала фентезі-драма “Русалки”. За роль у цьому фільмі Вайнона Райдер отримала номінацію на “Золотий глобус” як краща виконавиця другого плану, але, на жаль, нагорода пройшла повз.
