Що врахувати у виборі датчика?
Крім визначення відповідного принципу дії пристрою, важливо враховувати умови, в яких воно буде використовуватися. Сам керуючий блок може бути встановлений в технічному приміщенні. Його не обов’язково занурювати в робочу середу. Але датчик слід вибирати з акцентом на температурний діапазон і ризики фізичного пошкодження. Що стосується першого параметра, то оптимальним вважається спектр від -1 до + 40 ºС. У випадку з циркуляційними насосами може обслуговуватися і гаряча вода, тому верхня температурна планка збільшується до 70-90 ºС. З точки зору робочого процесу важливий буде діапазон тисків, які в принципі зможе контролювати датчик сухого ходу для насоса в конкретній системі. Цей показник в середньому варіюється від 0,5 до 3 атм, а деякі версії досягають максимуму і на рівні 10 атм. Також враховується і клас захисту. Оптимальним рішенням для домашнього використання стане модель з маркуванням IP44.
Підключення реле сухого ходу
Установка контрольної арматури виконується на етапі складання насосної конструкції. В першу чергу, на усмоктувальну лінію монтується зворотний клапан з фільтром, після чого можна приступати до інтеграції захисного реле. Знову ж таки, контролер і датчики розташовуються в різних точках. Головне – щоб фізично момент реєстрації критичного рівня випереджав початок холостого ходу.
Електротехнічне підключення датчика сухого ходу для насоса виконується в наступній послідовності з живленням від 200 До: розетка – реле – манометр – двигун. Контури електропроводки зазвичай працюють з силою струму порядку 10 А, при цьому не варто забувати про заземлення та встановлення стабілізуючого запобіжника.
