Походження людини
Власна гіпотеза, яка розкриває таємницю походження людей, була висунута Дарвіном на підставі результатів, отриманих після багаторічних досліджень і спостережень. У знаменитих працях, які були написані ним у 1871-1872 рр., вчений стверджував, що людина – це частина природи. Саме тому сам факт появи людей на Землі не є винятком із тих правил, які притаманні еволюції всього органічного світу.
Відповідно до теорії Дарвіна, людина має спорідненість з нижчими на сходах еволюції предками, і він стався від мавпи. Варто відзначити, що подібна гіпотеза не прозвучала вперше. Ідея про те, що людина має близьку спорідненість з мавпами, до Дарвіна розвивалася і іншими дослідниками. Наприклад, Джеймс Бернетт у 18-му ст. працював над теорією, роз’яснює еволюцію мови.
Чарльзом Дарвіном була виконана величезна робота по збору різних порівняльних даних ембріологічних і анатомічного характеру. Саме вони і вказали на спорідненість людей з мавпами. Вченим ця ідея була в подальшому і обґрунтована. Він висловив припущення про те, що осіб, а також всі види мавп походять від одного виду живих істот. Подібне припущення і стало основою виникнення симиальной теорії. Згідно з її твердженнями, примати і сучасні люди мають спільного предка – мавпоподібну істота, яке жило в неогеновом періоді.
Дещо пізніше німецьким біологом Ернстом Геккелем було дано цій проміжній формі свою назву – «пітекантроп». В кінці 19-го ст. голландським антропологом Еженом Дюбуа на острові Ява були знайдені залишки подібного людиноподібного істоти. Учений описав його як «прямоходячої пітекантропа».
Подібні істоти з’явилися першими виявленими антропологами «проміжними формами». Завдяки таким знахідкам теорія Дарвіна про еволюцію людини отримала значну доказову базу. Але яким чином стався цей процес? Для того щоб зрозуміти це, слід повернути час назад і подивитися, що ж було на Землі мільйони років тому.
Зародження життя на нашій планеті відбулося в океані. У його водах виникли мікроорганізми, які були здатні до розмноження. Протягом довгого часу вони продовжували розвиватися й удосконалюватися. При цьому виникли багатоклітинні форми життя, такі як водорості, риби, а також інші фауна і флора.
З плином часу живі істоти почали поступово виходити на сушу, освоюючи для себе інші місця для проживання. Цілком можливо, що деякі з видів риб стали виходити на поверхню по волі банальної випадковості, а може, на це вплинула сильна конкуренція. Як би там не було, на планеті з’явилися земноводні. Це новий клас живих організмів, які могли існувати і розвиватися і в тій і в іншій середовищі. Пройшов ще не один мільйон років, і завдяки природному відбору на суші залишилися тільки найбільш пристосовані представники класу Земноводних. Вони і давали все більша кількість потомства, яке все більш і більш ставало пристосованим до життя в умовах суші. При цьому виникли такі види тварин, як ссавці, рептилії і птахи. Відбувався протягом мільйонів років природний відбір привів до того, що на Землі залишилися тільки ті популяції, які змогли найбільш пристосуватися до нових умов середовища проживання. Багато з таких видів до наших днів не збереглися. Але вони залишили після себе більш витривалих нащадків.
Один з таких видів – динозаври. У свій час вони були справжніми господарями планети. Проте природні катаклізми, що відбувалися на Землі, змінили умови життя. До них динозаври пристосуватися так і не змогли. Серед їх нащадків у наші дні живуть тільки рептилії і птахи.
До тих пір поки динозаври продовжували залишатися основним виглядом, ссавці на нашій планеті були представлені лише кількома породами, розмір особин яких не перевищував тих, якими володіють сучасні гризуни. Але саме невибагливість до їжі і маленький зріст допомогли їм вижити в тих катаклізмах природи, з-за яких було знищено практично 90 % всіх живих організмів.
Пройшло не одне тисячоліття, перш ніж на Землі стабілізувалися погодні умови. У відсутність своїх конкурентів (динозаврів) ссавці стали активно розмножуватися. Таким чином, на нашій планеті виникло велика кількість різновидів живих істот. При цьому всі вони ставилися до ссавцям. Одними з них були предки людей і мавп. Дані численних досліджень підтверджують, що ці істоти мешкали в лісах і ховалися на деревах від великих хижаків. Але поступово відбувалося зміна погодних умов. Ліси зменшувалися в розмірах, і на їх місцях виникали савани. З-за цього предкам людей довелося спуститися з дерев. Подібна зміна середовища проживання призвела до прямоходіння, розвитку головного мозку, зменшення волосся на тілі і т. д.
Пройшов ще не один мільйон років. Природний відбір приводив до виживання тільки найбільш пристосованих груп. Наші предки еволюціонували, послідовно проходячи певні етапи.
Нерозуміння описаних вище процесів і призводило до того, що до виникнення теорії Дарвіна біологи довго не могли розгадати таємницю походження людини. Перші припущення про те, що його предком є мавпа, піддавалися нападкам критиків.
