Значення слова “бліцкриг” (Blitzkrieg — “блискавична”, Krieg — “війна”) відомо багатьом. Це військова стратегія. Вона передбачає блискавичний напад на супротивника з використанням великої кількості бойової техніки. Передбачається, що ворог не встигне розгорнути свої основні сили і буде успішно подоланий. Саме таку тактику застосували німці, коли напали на Радянський Союз у 1941 році. Про цієї військової операції ми і поговоримо в нашій статті.
Історія питання
Теорія блискавичної війни виникла на початку 20 століття. Її придумав німецький воєначальник Альфред фон Шліффен. Тактика була дуже дотепна. Світ переживав небувалий технічний бум, і в розпорядженні військових виявилися нові бойові засоби. Але під час Першої світової війни бліцкриг провалився. Позначилося недосконалість військової техніки і слабка авіація. Стрімкий наступ Німеччини на Францію захлинувся. Успішне застосування цього методу військових дій було відкладено до кращих часів. І вони настали в 1940 році, коли фашистська Німеччина здійснила блискавичну окупацію спочатку в Польщі, а потім – у Франції.
“Барборосса”
У 1941 році настала черга СРСР. Гітлер попрямував на Схід з цілком конкретною метою. Йому потрібно було нейтралізувати Радянський Союз для того, щоб зміцнити своє панування в Європі. Англія продовжувала чинити опір, розраховуючи на підтримку Червоної армії. Цю перешкоду необхідно було усунути.
Для нападу на СРСР був розроблений план “Барбаросса”. В його основу лягла теорія бліцкригу. Це був дуже амбітний проект. Німецька бойова машина збиралася обрушити на Радянський союз всю свою міць. Головні сили російських військ визнали можливим знищити за допомогою оперативного вторгнення танкових дивізій. Були створені чотири бойові групи, що об’єднали танкові, моторизовані та піхотні дивізії. Вони повинні були спочатку проникнути далеко в тил противника, а потім об’єднатися між собою. Кінцева мета нової блискавичної війни передбачала захоплення території СРСР до лінії Архангельськ – Астрахань. Перед нападом гітлерівські стратеги були впевнені, що війна з Радянським Союзом займе у них всього три-чотири місяці.
Стратегія
Німецькі війська були розділені на три великі групи: “Північ”, “Центр” і “Південь”. “Північ” наступала на Ленінград. “Центр” прямував до Москви. “Південь” повинен був завоювати Київ і Донбас. Основна роль в нападі відводилася танковим групам. Їх було чотири, під проводом Гудеріана, Гота, Гопнера і Клейста. Саме вони повинні були здійснити швидкоплинний бліцкриг. Це було не так вже й нездійсненна. Проте німецькі генерали прорахувалися.
Початок
22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Першими перетнули кордон Радянського Союзу німецькі бомбардувальники. Вони бомбили росіяни міста і військові аеродроми. Це був грамотний хід. Знищення радянської авіації давало загарбникам серйозна перевага. Особливо сильний шкоди було завдано в Білорусії. У перші ж години війни було знищено 700 літаків.
Потім в блискавичну війну вступили німецькі сухопутні дивізії. І якщо групі армії “Північ” вдалося успішно перебратися через Німан і наблизитися до Вільнюсу, то “Центр” зустрів несподіваний опір в Бресті. Звичайно, елітні гітлерівські підрозділи це не зупинило. Однак справило враження на німецьких солдатів. Вони вперше зрозуміли, з ким їм доведеться мати справу. Росіяни вмирали, але не здавалися.
Танкові бої
Бліцкриг Німеччини в Радянському Союзі провалився. Але у Гітлера були величезні шанси на успіх. В 1941 році німці володіли найбільш сучасною військовою технікою в світі. Тому перше ж танкова битва між російськими фашистами перетворилося на побиття. Справа в тому, що радянські бойові машини зразка 1932 року були беззахисні перед ворожими гарматами. Вони не відповідали сучасним вимогам. Понад 300 легких танків Т-26 і БТ-7 було знищено в перші дні війни. Проте в деяких місцях фашисти зустрічали серйозний опір. Великим шоком стала для них зустріч з новенькими Т-34 та КВ-1. Німецькі снаряди відлітали від танків, показавшихся загарбникам небаченими монстрами. Але загальна ситуація на фронті все-таки була катастрофічною. Радянський Союз не встиг розгорнути свої основні сили. Червона армія несла величезні втрати.
Хроніка подій
Період з 22 червня 1941 до 18 листопада 1942 рр. історики називають першим етапом Великої Вітчизняної війни. В цей час ініціатива повністю належала загарбникам. За порівняно короткий термін гітлерівці окупували Литву, Латвію, Україну, Естонію, Білорусь і Молдову. Потім ворожі дивізії почали облогу Ленінграда, захопили Новгород і Ростов-на-Дону. Однак головною метою фашистів була Москва. Це дозволило б завдати Радянському Союзу удар в саме серце. Однак блискавичний наступ швидко вибився із затвердженого графіка. 8 вересня 1941 року почалася військова блокада Ленінграда. Війська вермахту простояли під ним 872 дні, але так і не змогли завоювати місто. Найбільшим поразкою Червоної Армії вважається Київський котел. В ній загинуло понад 600 000 осіб. Німці захопили величезну кількість військової техніки, відкрили собі дорогу до Приазов’я і Донбас, але… втратили дорогоцінний час. Недарма командуючий другої танкової дивізії Гудеріана покинув передову, з’явився в ставку Гітлера і намагався його переконати в тому, що головне завдання Німеччині в даний момент – окупація Москви. Бліцкриг – це потужний прорив вглиб країни, який обертається для противника повною поразкою. Однак Гітлер нікого не слухав. Він вирішив направити військові частини “Центру” на Південь для захоплення територій, на яких зосереджені цінні природні ресурси.
Провал бліцкригу
Це поворотний момент в історії фашистської Німеччини. Тепер у гітлерівців не було шансів. Кажуть, що генерал-фельдмаршал Кейтель на питання про те, коли він вперше зрозумів, що бліцкриг провалився, відповів тільки одне слово: “Москва”. Оборона столиці переломила хід ВВВ. 6 грудня 1941 року Червона Армія перейшла в контрнаступ. Після цього “блискавична” війна перетворилася в битву на виснаження. Як же могли ворожі стратеги так прорахуватися? Серед причин деякі історики називають тотальне російське бездоріжжя і сильний мороз. Однак самі загарбники вказували на дві основні причини:
- запеклий опір противника;
- необ’єктивна оцінка обороноздатності Червоної Армії.
Звичайно, зіграло роль і те, що російські солдати захищали свою Батьківщину. І вони зуміли відстояти кожну п’ядь рідної землі. Провал бліцкригу фашистської Німеччини проти СРСР – це великий подвиг, який викликає щире захоплення. І цей подвиг здійснили солдати багатонаціональної Червоної армії.
