Революційна життя
Біографія М. Гіркого наповнена революційними подіями. Він не стояв осторонь подій Революції 1905 року. Письменник приєднався до Російської соціал-демократичної робітничої партії. Через рік почалася перша в біографії еміграція з Росії. До 1913 року він проживав на острові Капрі. Саме тоді він працює над романом «Мати», завдяки якому було покладено початок нового літературного напряму – соціалістичний реалізм.
Після того як була оголошена політична амністія, письменник повертається в Росію. У цьому ж році він починає роботу над своєю художньою біографією. Три роки він працює над трилогією «Мої університети», яку закінчить лише в 1923 році. В цей час він працює редактором газети більшовиків «Правда» і «Зірка». Навколо нього об’єдналося безліч пролетарських письменників, спільно з якими він видає збірку їх творів.
Жовтнева революція
Максим Горький ставлення до революції 1905 року мав дуже позитивний, проте події Жовтневої були для нього суперечливими. Коливання і свої побоювання письменник красномовно висловив у газеті «Нове життя», що видавалася з травня сімнадцятого року по березень вісімнадцятого. Тим не менш, вже в другій половині 1918 року він стає союзником більшовицької влади, хоч і виявляє певну незгоду з принципами і методами, що зокрема стосується інтелігенції. Завдяки працям письменника велика кількість людей інтелігенції змогли уникнути голоду і розправ. Також Гіркий докладає багато зусиль, щоб у важкі часи культура не тільки зберігалася, а й продовжувала розвиватися.
