Бактерицидний пластир: його властивості, різні види і виробництво

Прокладка бактерицидного пластиру

Багатьом людям здатися дивним, але перше подібне засіб з’явилося ще в кінці 19 ст. Колись популярністю в аптеках користувалися бактерицидні пластирі з зеленкою, яка містилася в прокладці. І хоча у нас зараз все ще можна її роздобути, в наш час у країнах Європи зеленка вже деякий час не використовується лейкопластырях, так як вона сильно бруднить шкіру.

Цей антисептик змінили інші, такі як хінозол, срібні препарати, хлоргексидин, кислота борна. Для того щоб пошкодження чи поранення краще заживлялись, використовується колаген і речовини, що зупиняють кров.

Процес виробництва

Процес отримання різних розмірів бактерицидного пластиру, що має лікувальні властивості, ділиться на наступні етапи:

Виробництво адгезиву за допомогою змішування його компонентів.

Нанесення шару отриманого адгезиву, на тканину за допомогою спеціального пристрою. Готові стрічки пластиру переносять у формі рулонів у відділення, в якому буде проводитися їх розмотування на бобіни.

Отримання антисептика. Розчин готується в реакторі, а після охолоджується приблизно до тридцяти градусів за Цельсієм.

Приготування нетканій або марлевою прокладки у вигляді тампона.

Готовий антисептик виливається в мірний бак машини для просочення по частинах. Всередині цього пристрою прокладка просочують антисептиком, віджимається і просушується.

Фасовка бактерицидного пластиру. Стрічки пластиру, на який було завдано адгезивний шар на спеціальному пристрої, разом з марлею ріжуть на бобіни потрібної ширини за допомогою намотувального і ріжучого рулони пристрою. Повна упаковка лейкопластиру відбувається на спеціальному пакувальному автоматі.

Хоч на упаковках з пластирами чітко вказаний термін придатності, багато хто все одно задаються питанням, чи можна використовувати прострочений бактерицидний пластир. У такому стані він вже не є дієвим засобом і використовувати його не рекомендується, якщо тільки на свій страх і ризик.