Наслідки колонізації
Освоєння європейцями австралійських земель, як і в більшості випадків, супроводжувалося насильницькою асиміляцією або навіть знищенням корінного населення. Аборигени Австралії, витіснені зі своїх земель у спеціально створені резервації, страждали від голоду та епідемій. До початку 70-х років ХХ століття вважалося законним насильницьке вилучення дітей корінного населення їх сімей для того, щоб робити з них прислугу і працівників на фермах. В результаті такої політики чисельність аборигенів на початку 90-х років ХХ століття становила лише 250 з гаком тисяч чоловік (всього 1,5 % від загальної кількості населення).
Рівних прав з іншими жителями країни аборигени домоглися лише в 1967 році. Їх стан поступово стала поліпшуватися, для чого були розроблені спеціальні програми, спрямовані на збереження культурної спадщини і підвищення народжуваності. Окремі племена стали перебиратися у великі міста і розселятися в них.
Однак наслідки колонізації дають про себе знати й досі. Так, серед ув’язнених в австралійських в’язницях представники корінного населення, при їх невеликій загальній чисельності, складають близько 30 %. Середня тривалість життя аборигенів — близько 70-75, а білого населення — близько 80-85 років. Вони в шість разів частіше скоюють самогубства.
Діти аборигенів, як і раніше піддаються дискримінації в школах на расовому ґрунті. Про це заявили близько чверті опитаних в ході національного дослідження, присвяченого життя корінного населення. При цьому рівень освіченості серед аборигенів Австралії — нижче середнього. Так, не менше третини дорослого населення не вміють читати і писати, виконувати арифметичні дії. А у віддалених громадах, розташованих у місцях компактного проживання корінних жителів материка, близько 60% дітей не мають доступу до школи.
